Томас Ходжскін (; 12 грудня 1787 — 21 серпня 1869) — англійський соціалістичний письменник з політичної економії, критик капіталізму й захисник вільної торгівлі та ранніх профспілок.
Його погляди відрізняються від деяких поглядів, які пізніше були пов'язані зі словом «соціалізм». Наприкінці XIX та на початку XX століть термін «соціаліст» охоплював будь-якого противника капіталізму.
Життєпис Батько Ходжскіна, який працював у докових магазинах Британського Адміралтейства, записав його на військово-морський флот у віці 12 років. Вступивши в конфлікт з тогочасною військово-морською дисципліною, Ходжскін пішов у відставку з флоту у віці 25 років. Публікація його «Есе про військово-морську дисципліну» привернула до Ходжскіна увагу таких радикалів, як Френсіс Плейс.
Вступивши до Единбурзького університету для навчання, Ходжскін пізніше переїхав до Лондона та увійшов до утилітарного кола навколо Плейса, Джеремі Бентама та Джеймса Мілла. За їхньої підтримки він провів наступні п'ять років, подорожуючи та навчаючись по Європі. У 1815 році Ходжскін подорожував Францією та Німеччиною, враження від яких він задокументував у своїй праці «Подорожі на північ Німеччини» (1820). Він одружився з Елізою Гегевеш в Единбурзі в 1819 році.
У 1823 році Ходжскін об'єднав зусилля з Джозефом Клінтоном Робертсоном, заснувавши журнал «Механіка». У випуску журналу «Механіка» за жовтень 1823 року Ходжскін і Френсіс Плейс написали маніфест про створення Інституту механіки.
Його головними працями були «Праця, захищена від претензій капіталу» (1825) та чотири лекції, зібрані під назвою «Популярна політична економія» (1827). Ствердження Ходжскіном права робітників на весь продукт своєї праці було впливовим, але призвело до його відчуження від попередніх прихильників, Мілл засудив його як «божевільну нісенітницю», що дорівнювала «підриву цивілізованого суспільства».
Ходжскін відійшов у сферу журналістики вігів після Закону про реформи 1832 року. Він мав сім'ю з сімома дітьми на утриманні. Він виступав за вільну торгівлю і був економічним редактором журналу «Економіст» з 1843 по 1857 рік.
У 1848 році Ходжскін також був редактором London Telegraph Герберта Інгрема, де він виступав за «вільну торгівлю в розширеному розумінні» в усіх сферах життя і засуджував те, що він охарактеризував як «бюрократію»: «брудний набір свавільних людей, об'єднаних разом і озброєних для досягнення власних егоїстичних цілей і завдань під ім'ям уряду».
З 1855 по квітень 1857 року Ходжскін опублікував серію статей, в яких виклав свої погляди на кримінальну систему в журналі The Economist, що призвело до розриву з ним стосунків власника журналу Джеймса Вілсона. Потім Ходжскін розвинув свою тему у двох лекціях у Сент-Мартінс-Холі.
Спадщина Ходжскін був піонером антикапіталізму, індивідуалістичного анархізму та лібертаріанського соціалізму. Його критика роботодавців щодо привласнення левової частки вартості, виробленої їхніми працівниками, вплинула на наступні покоління соціалістів, включаючи Карла Маркса.
Примітки
Подальше читання Halévy, Élie (1903); Taylor, A.J. (trans.) (1956). Thomas Hodgskin. Paris. OCLC 4064765. Sallis, Edward (1971). The Social and Political Thought of Thomas Hodgskin 1787—1869. MA Social Studies Dissertation University of Newcastle upon Tyne.
Stack, David (1998). Nature and Artifice: The Life and Thought of Thomas Hodgskin 1787—1869. Boydell & Brewer. ISBN 978-0861932290. OCLC 810749101.
Посилання
Labour Defended against the Claims of Capital