Canis lupus albus (Тундровий вовк або туруханський вовк) — підвид сірого вовка, поширений в тундрових та лісотундрових зонах Євразії — від Фінляндії до Камчатського півостроваMech, L. David (1981), The Wolf: The Ecology and Behaviour of an Endangered Species, University of Minnesota Press, p. 353, ISBN 0-8166-1026-6. Уперше його описав в 1792 році Роберт Керр, зазначивши, що цей вовк живе в районі Єнісею та має дуже цінне хутро.Kerr, R. (1792), The animal kingdom, or zoological system, of the celebrated Sir Charles Linnæus: containing a complete systematic description, arrangement, and nomenclature, of all the known species and varieties of the mammalia, or animals which give suck to their young, Printed for A. Strahan, and T. Cadell, London, and W. Creech, Edinburgh, p. 137

Опис Довжина тіла дорослих самців становить 118-137 см, а самок — 112-136 см. Хоча тундрового вовка часто описують як більшого за C. l. lupus, це не зовсім так, адже серед цього підвиду трапляються важчі особини. Середня маса самців становить 40-49 кг, а самок — 36,6-41 кг. Найбільша зафіксована вага серед 500 вовків, спійманих на півостровах Таймир і Канін в 1951 –1961 роках, належала старому самцю, убитому на Таймирі на північ від річки Дудипта — він важив 52 кг. Хутро тундрового вовка дуже довге, густе, пухнасте й м’яке, зазвичай світло-сірого кольору. Нижній шар хутра має свинцево-сірий, а верхній — рудо-сірий відтінок.Heptner, V. G. & Naumov, N., P. (1998) Mammals of the Soviet Union Vol. II Part 1a, SIRENIA AND CARNIVORA (Sea cows; Wolves and Bears), Science Publishers, Inc., USA, pp. 182-184,

Середовище існування Зазвичай тундровий вовк відпочиває у долинах річок, чагарниках і лісових галявинах.Heptner, V. G. & Naumov, N., P. (1998) Mammals of the Soviet Union Vol. II Part 1a, SIRENIA AND CARNIVORA (Sea cows; Wolves and Bears), Science Publishers, Inc., USA, p. 210, Взимку він майже виключно полює на самок або молодих диких і свійських північних оленів, хоча іноді здобиччю стають зайці, песці та інші тварини. Під час дослідження 74 вовків, спійманих в Ненецькому автономному окрузі в 1950-х роках, уміст їхніх шлунків на 93,1% складався з решток оленів. Влітку тундрові вовки харчуються переважно птахами та дрібними гризунами, а також новонародженими оленятами.Heptner, V. G. & Naumov, N., P. (1998) Mammals of the Soviet Union Vol. II Part 1a, SIRENIA AND CARNIVORA (Sea cows; Wolves and Bears), Science Publishers, Inc., USA, p. 216,

Примітки