«Дерево до неба» — українська народна магічна казка, що входить до циклу казок про боротьбу з драконом та визволення полонянки. Казка відома з усної народної творчості Полтавщини та Закарпаття, а її записані варіанти публікувалися в збірках українського фольклору. Сюжет поєднує мотиви драконоборства, магічних помічників та випробувань героя з низького соціального статусу.

Сюжет У казці розповідається про старого царя, який має єдину дочку, але не має спадкоємця. Дівчина відмовляється від шлюбу з нареченими з високих станів. Під час бурі з градом сад царя руйнується, а дочку викрадає семиголовий змій, переносячи її на вершину гігантського дерева, що сягає неба. Цар обіцяє руку дочки та царство тому, хто її врятує.

Багато шляхтичів намагаються піднятися на дерево, але марно. Тоді наважується свинарчук Іван, якому стара свиня радить пошити три кожухи з шкури буйвола. Одягаючи по черзі кожухи, Іван піднімається на дерево, використовуючи сокиру як опору, і потрапляє до іншого світу на вершині дерева.

Там він знаходить палац змія, що обертається на качачій нозі. Царівна попереджає Івана про небезпеку. Змій, семиголовий і вогнедишний, призначає Іванові доглядати за знесиленим магічним конем з п'ятьма ногами та крилами. Кінь просить годувати його жаром і полум'ям, що Іван робить таємно в неділю, коли змій відлітає. Кінь оживає й радить Іванові взяти сідло, шаблю та вуздечку з пивниці.

Змій повертається, застає Івана й споює його вином, але сам напивається до нестями. Іван не вбиває змія одразу, а з конем летить униз, де вбиває дикого кабана, зайця та семи жуків у діамантовій скринці — джерело сили змія. Повернувшись, Іван рубує всі сім голів змія. Разом з царівною вони повертаються додому на магічному коні, де цар одружує їх, а Іван стає новим правителем.

Варіанти та видання Казка відома в усній традиції Полтавщини та Закарпаття. Записаний варіант опубліковано на порталі kazky.org.ua у збірці українських народних казок (2006—2016, упоряд. Тарас Капущак). Міжнародні паралелі: подібні мотиви дерева, що сягає неба, та магічного коня зустрічаються в слов'янському фольклорі.

Згідно з думкою угорських фольклористів, мотив «дерева до небес» в українських закарпатських казках є угранізмом (угорським запозиченням). Цей мотив, зафіксований у 23 угорських варіантах, ідентифікується як відгомін архаїчного шаманського обряду, де дерево слугувало засобом для передачі душі жертовної тварини божеству. У казковому ж сюжеті (МНК 317*) герой, піднявшись цим високим деревом, потрапляє у вимір, де знаходить земне життя і рятує викрадену драконом королівну, беручи її за дружину. Дослідники наголошують, що, за винятком двох, безсумнівно, запозичених версій у сербській та хорватській мовах, цей мотив відсутній у слов'янській фольклорній традиції, що підкріплює гіпотезу про його іноземне походження.

Класифікація За міжнародною системою класифікації казкових сюжетів Аарне-Томпсона-Утера (ATU), казка належить до типу ATU 300 бивця дракона, з елементами ATU 531 Фердинанд Вірний і Фердинанд Ненавистний, де герой низького походження перевершує шляхтичів завдяки кмітливості та допомозі тварин.

Мотиви:

викрадення принцеси драконом: ATU B11.1; дерево до неба: мотив H41.1 у Motif-Index of Folk-Literature Стіта Томпсона; магічний кінь-помічник: B331.1; джерело сили дракона в тваринах: D2071).

Ця класифікація підтверджена в дослідженнях українського фольклору, де подібні казки аналізуються як частина слов'янського драконоборчого циклу.

Культурне значення Казка відображає народні уявлення про справедливість, де скромний герой (свинар) перемагає зло завдяки доброті та слуханню порад тварин — типовий слов'янський мотив. Елементи християнізації (мораль про вірність і милосердя) присутні в пізніших записах. Казка популярна в аудіо- та відеозаписах для дітей, сприяючи збереженню усної традиції.

Примітки

Джерела