Острів Корнволл () — невеличкий, незаселений острів Канадського Арктичного архіпелагу, що входить до канадської провінції Нунавут. Належить до групи островів Свердрупа.

Географія острова

Ландшафт схожий на навколишні острови, з пологими пагорбами, вкритими рідкою тундровою рослинністю. У внутрішній частині острова є кілька плато, що підіймаються до висоти 250 м. Ґрунтовий покрив в основному складається з оголеного пісковика та алевриту з мезозойської групи басейну Свердруп. Як і в більшій частині регіону, клімат холодний і сухий.

Льодовиків немає, але сніг часто залишається на все літо, а великі озера залишаються частково вкритими кригою. Весь острів знаходиться під суцільною вічною мерзлотою, а поверхня ґрунту відтає на глибину 0,3-1,0 м протягом літа. Холодне літо, вічна мерзлота, що лежить нижче, та мулисті ґрунти поєднуються, що робить поверхневі пересування пішки та на транспортних засобах особливо складними.

Тундрова рослинність найкраще розвинена в низинних, вологих місцях і складається переважно з низькорослої верби (Salix arctica) та інших осокових. Дика природа також рідкісна та обмежена невеликою кількістю видів. Карибу та вівцебик зустрічаються невеликими стадами та підтримують невелику популяцію арктичних вовків, хоча популяції тварин змінюються через наявність їжі взимку. Інші ссавці включають песця, американського зайця та лемінгів, тоді як дуже рідко трапляються білі ведмеді та моржі поблизу узбережжя. Перелітні птахи, зокрема поморники довгохвості, гніздяться навесні та залишаються на літо. Арктичний голець водиться в деяких прибережних озерах.

Найпівденніша точка острова — мис О'Браян, розташований приблизно за 45 кілометрів на північ від мису Бріггс. Мис О'Браян — це високий мис, що нависає над узбережжям. Пелл-Пойнт, приблизно за 7 миль на схід від мису О'Браян, є високим, і з цієї точки східний край острова, закінчується низькою косою. Північне узбережжя острова відділене від острова Амунд-Рінгнес протокою Хендріксена.

Історія острова Першим європейцем, хто відвідав острів був англійський мандрівник Едвард Белчер. Найімовірніше Белчер запримітив острів ще 18 серпня 1852 року, коли перебував на Острові Піонер ().

Пізніше він вирішив таки розвідати землі, які спостерігав на Піонері.30 серпня 1852 року він висадився на берег та назвав його на честь Едуарда VII, герцога Корнуольського. У 1901 році Гуннар Ізаксен та Сверре Гассель з експедиції Отто Свердрупа пропливли на санках уздовж північного узбережжя, не вийшовши на берег. Дональд Макміллан висадився на північному узбережжі 26 квітня 1916 року. Подальші короткі візити здійснили патрулі Королівської канадської кінної поліції під керівництвом штаб-сержанта А. Г. Джоя у 1926 році та констебля Р. В. Гамільтона у квітні 1932 року. Шукаючи сліди зниклої експедиції Ганса Крюгера, Гамільтон провів вісім годин, катаючись на санках через острів до його найпівнічнішої точки. Він знайшов записи, що свідчать про візит Джоя, але нічого від Крюгера. Девід Хейг-Томас висадився у 1938 році. Корнуолл був включений до систематичного обстеження, проведеного у 1955 році Геологічною службою Канади під час операції «Франклін».

Примітки

Список джерел