Облога Чернігова 1564 - епізод литовсько-московської війни 1561-1570 років, що часто розглядається як частина Лівонської війни.
Протягом усього XVI століття Великое князівство Литовське, а після Люблінської унії Річ Посполита намагалися відвоювати Сіверську землю, втрачену внаслідок Благовіщенського перемир'я 1503 року. Під час війни 1561—1570 років напади на Чернігів та навколишні землі особливо почастішали. В 1562 місто хотів взяти Філон Кміта, але був змушений обмежитися руйнуванням і спаленням передмістя. Наступного року на Чернігівщину здійснив похід князь Михайло Вишневецький, розоривши низку міст та волостей.
14 вересня 1564 року литовське військо під командуванням Павла Сапіги обложило Чернігів, який оборонявся московським гарнізоном на чолі з Василем Прозоровським і Фомою Третьяковим. Московити оборонялися не лише в Чернігівському дитинці, а й у Єлецькому Успенському монастирі, укріпленому напередодні дерев'яними стінамиЧернігів: історія міста в історіях людей / За ред. І.В. Кондратьєва. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2017. — С. 12.. Під час облоги литовці не змогли взяти місто та зазнали серйозних втрат при вилазках гарнізону. Оборонці навіть змогли захопити прапор Сапіги. За це цар Іван Грозний як заохочення надіслав свого представника Якова Шетнєва з набором «золотих», який був призначений для роздачі всьому війську.
Примітки
Література
Николай Новиков, Разряды в 1564 году // Древняя Российская Вивлиофика, издание 2, часть XIII, М., 1790, С. 355. Ігнатенко І. Чернігівщина в Лівонській війні // Сіверянський літопис. січень – лютий 2019. № 1 (145). Чернігів : С. 21.