Національний парк Сатчарі () — національний парк у зілі Хабігандж, Бангладеш. Статус національного парку отримав у 2005 році відповідно до «Закону про збереження дикої природи 1974 року». Свою назву отримав на честь семи струмків, які протікають повз парк.

Опис

Територія парку простягається від гірських районів Читтагонг до штату Трипура в Індії. Хоча цей ліс історично визначався як вічнозелений, масштабне перетворення лісового покриву на плантації змінило його тип на низькорослий ліс або лісово-чагарникові ділянки з розсіяними насадженнями.

Стан лісу класифікується як деградований, причому більша частина заповідної території складається з відкритих земель, людського житла та оброблюваних земель. Топографія місцевості пересічена, зі схилами та пагорбами висотою від 10 до 50 м. Клімат переважно тропічний з великою кількістю опадів, що випадають зосереджено протягом сезону мусонів з червня по вересень, та зазвичай 4-5 місяцями сухого періоду. Загальна середньорічна кількість опадів становить 4162 мм. Кілька невеликих струмків з піщаним дном дренують ліс під час сезону дощів. Максимальна та мінімальна температури в цьому районі становлять 32 °C та 12 °C відповідно.

На території заповідника проживає народність Тріпура. У 2012 році в них було поселення на 24 родини та вони використовували місцевий ліс для свого господарства.

Природа парку Флора парку Заповідник налічує близько 200 різних видів дерев. Серед них салове дерево, тикове дерево, пальмові, фікусові, евкаліпт, бамбукові, махагоні є найпоширенішими видами.

Фауна парку У заповіднику проживає велика кількість різноманітних видів тварин. Зокрема тут налічується 24 види ссавців, 38 видів плазунів, 19 видів амфібій та 183 види птахів. Окрім того, на території парку проживають популяції трьох видів мавп, які знаходяться на межі вимирання.

Серед них руда джунглева курка, червоноголовий трогон, східний строкатий птах-носорог та оливник асамський, ареал якого обмежений. Тут мешкають західний хулок-гібон, що знаходиться під загрозою зникнення, а також листова мавпа Фейра, чубатий лангур, бенгальський повільний лорі, північна свинохвоста макака та макака-резус. Гімалайський ведмідь та азійський дикий собака також мешкають тут у невеликій кількості.

До більш поширених видів належать мунтжак, дикий кабан, кіт-рибалка, бенгальський кіт, очеретяний кіт, велика індійська вівера, маскована пальмова цівета, звичайна пальмова цівета, жовтогорла харза, мангуст, що харчується крабами, золотий шакал, азійський кистехвостий дикобраз, китайський панголін та різні інші види.

Зображення

Примітки

Список джерел