Облоги Бєлгорода — дві невдалі спроби взяття Бєлгорода запорізькими козаками на чолі з Яковом Острянином під час Смоленської війни.
Облога 1633 року Після руйнування Валуйок загін Острянина взяв участь в облозі Путивля, під час якої Острянина було обрано на місце Дорофія Дорошенка, який впав у козаків у немилість. Передчасно залишивши коронне військо, що стояло під Путивлем, Острянин з 5-тисячним загоном з'явився під БєлгородомПапков А. И. Гетман Яков Острянин в Речи Посполитой и в России . Белоруссия и Украина: История и Культура: Ежегодник.— М.: Наука, 2005. — С. 96.. Гарнізоном міста керував воєвода Михайло Волинський на прізвисько Щепа. Острянин узяв місто в облогу та 20 липня пішов на штурм. Він виявився дуже кровопролитним для козаків, які втратили близько 500 людей. Найбільше шкоди завдала фортечна артилерія, також успішною була вилазка захисників фортеці на чолі зі стрілецьким і козацьким головою Варфоломієм Хитрово з 214 служивими людьми, якому вдалося відбити від стін міста тури, щити, примети та драбини. Після цього запорізькі козаки відступили у межі Речі Посполитої. У серпні Острянин зі своїми людьми невдало брав штурмом Курськ.
Облога 1634 року На початку червня 1634 року козаки Острянина, виступивши з Лубен, Бакаєвим шляхом знову підійшли до Бєлгорода. Ще не знаючи про укладання Полянівського миру, 8 червня козаки розпочали штурм Бєлгорода. Внаслідок цілого дня боїв їм вдалося підпалити стіну великого острогу та прорватися до нього. Однак кілька днів спроб взяття дитинця, що тривали до 12 червня, не мали успіху і призвели до великих втрат. Як і минулого року важливу роль зіграла вилазка частини гарнізону під керівництвом Хитрово. Внаслідок цього козаки, зруйнувавши забудову великого острогу та розоривши частину Бєлгородського повіту, з полоном пішли у межі Речі Посполитої. Це були останні бойові дії Смоленської війни.
Примітки
Література
Папков А. И. Оборона Белгорода от черкас летом 1633 года // Малые города России. Курск-Рыльск, 2000. С.28—30. Папков А. И. Оборона Белгорода от черкас летом 1634 года // Социальная история российской провинции в контексте модернизации аграрного общества в XVIII—XX вв.: Материалы международной конференции. Тамбов, 2002. С. 263—266.