Тарвізіо – Камізано – Зімелла – Серньяно – Мортара – газотранспортний коридор на півночі Італії.
В 1974 році почались поставки до Італії радянського природного газу, що надходив по Трансавстрійському газопроводу до прикордонного Тарвізіо. Його подальше транспортування італійськими теренами забезпечував споруджений в 1970 – 1975 роках трубопровідний маршрут, що включав ділянки:
- від Тарвізіо до Камізано завдовжки 185 кілометрів з діаметром 900 мм (наприкінці 2000-х в межах модернізації на першій ділянці від Тарвізіо довжиною 23 кілометра труби 900 мм замінили на 1200 мм);
- від Камізано через Зімеллу до Серньяно довжиною 204 кілометра з діаметром 850 мм;
- від Серньяно до Мортари завдовжки 77 кілометрів та діаметром 750 мм.
В 1988 та 2006 роках ввели в дію другу та третю нитки Трансавстрійського газопроводу, що знайшло відповідне відображення в підсиленні італійської частини маршруту на східній ділянці від Тарвізіо до Зімелли:
- в 1987 – 1991 роках проклали другу нитку довжиною 265 кілометрів та діаметром 1050 мм;
- в 1999 – 2006 роках спорудили третю нитку довжиною 265 кілометрів, при цьому на більшій частині маршруту вона має діаметр 1200 мм, а на завершальній ділянці протяжністю 42 кілометра від Камізано до Зімелли використали труби діаметром 1400 мм.
Західну ділянку від Зімелли підсилили в 2014 – 2017 роках за рахунок прокладання трубопроводу довжиною 201 кілометр та діаметром 1400 мм, що в основному мав замінити попередні (хоча окремі ділянки останніх могли залишитись в експлуатації).
В межах північного сходу країни в 1978 та 1981 роках облаштували перемички Істрана – Міра (діаметр 750 мм) та Флайбано – Гонарс (діаметр 650 мм), що забезпечували передачу ресурсу до газопроводів Равенна – Местре – Трієст (обидві перемички) та Кремона – Местре (тільки Істрана – Міра). При цьому Міра знаходиться поряд з потужною індустріальною зоні Порто-Маргера, де з першої половини 1990-х працюють такі великі споживачі блакитного палива як ТЕС Маргера-Леванте та ТЕС Маргера-Азотаті (також природний газ тут споживали або споживають для технологічних потреб, зокрема, у виробництві синильної кислоти та на заводі добрив). Варто загадати про й відгалуження Вігазіо – Тренто та Істрано – Тренто, що забезпечують подачу ресурсу до провінції Тренто.
У Зімеллі наявне сполучення з газотранспортним коридором Зімелла – Мінербіо, а в Серньяно існує можливість передачі ресурсу до газопроводів Серньяно – Грандате, Серньяно – Кортемаджоре та Серньяно – Ріволта – Бругеріо.
В Мортарі виник газовий хаб, що надає доступ до трубопроводів Кортемаджоре – Турин, Мортара – Ківассо, Мортара – Алессандрія, Мортара – Овільйо – Сан-Ремо (а також Пассо-Грієс – Мортара та Мінербіо – Кортемаджоре – Мортара, що забезпечують доступ до ресурсу, імпортованого через Швейцарію та з Північної Африки).
Ділянка Тарвізіо – Зімелла сполучена з підземним сховищем газу Коллалто, дещо на схід від Серньяно траса коридору проходить неподалік від сховища Бордолано, ще одне сховище працює в самому Серньяно, а до ділянки Серньяно – Мортара під'єднане підземне сховище газу Сеттала.Elenco dei metanodotti facenti parte della Rete Nazionale dei gasdotti al 1° gennaio 2019, ai sensi del comma 1, art.2 del DM 22/12/2000CARATTERISTICHE TECNICHE DELLA RETE SNAM RETE GAS Rete Regionale Gasdotti SRG (Aggiornata al 30/06/2004)NEW CAPACITY IMPLEMENTATION AND DEVELOPMENT PLAN FOR THE TRANSPORTATION NETWORK Thermal Year 2015/201
Західна ділянка газопроводу проходить неподалік від ТЕС Дель-Мінчо та ТЕС Таваццано.
Примітки