Регла́мент про валови́й націона́льний дохі́д — нормативно-правовий акт Європейської Унії, який встановлює методи розрахунку «валового внутрішнього продукту» та «валового національного доходу» в рахунках ЄС та для держав-членів. Він скасовує Директиву Ради 89/130/ЄЕС, Євратом та Регламент Ради (ЄС, Євратом) 1287/2003.
Зміст Стаття 1(1) зазначає, що «Валовий національний дохід за ринковими цінами (ВНД) та валовий внутрішній продукт за ринковими цінами (ВВП) визначаються відповідно до Європейської системи рахунків 2010 року (ESA 2010), встановленої Регламентом (ЄС) № 549/2013». Далі стаття 1(2) зазначає: «ВВП означає кінцевий результат виробничої діяльності резидентних виробничих одиниць. Його можна визначити трьома способами:
(a) виробничий підхід: ВВП – це сума валової доданої вартості різних інституційних секторів або різних галузей плюс податки та мінус субсидії на продукцію (які не розподіляються за секторами та галузями). Він також є балансуючою статтею в рахунку виробництва загальної економіки; (b) метод витрат: ВВП – це сума кінцевого використання товарів та послуг резидентними інституційними одиницями (кінцеве споживання та валове нагромадження капіталу) плюс експорт та мінус імпорт товарів та послуг; (c) метод доходів: ВВП – це сума використання в рахунку формування доходів у сукупній економіці (оплата праці працівників, податки на виробництво та імпорт за вирахуванням субсидій, валовий операційний профіцит та змішаний дохід усієї економіки).
Стаття 1(3) визначає ВНД як «сукупний первинний дохід, що отримується резидентними інституційними одиницями: оплата праці працівників, податки на виробництво та імпорт за вирахуванням субсидій, дохід від власності (дебіторська сума мінус підлягає сплаті), валовий операційний профіцит та валовий змішаний дохід. ВНД дорівнює ВВП мінус первинний дохід, що підлягає сплаті резидентними інституційними одиницями нерезидентним інституційним одиницям, плюс первинний дохід, що отримується резидентними інституційними одиницями від решти світу».
Стаття 2 визначає порядок передачі державами-членами даних про ВНД та додаткової інформації до Комісії (Євростату) щорічно до 1 жовтня.
Стаття 3 вимагає від держав-членів надання переліку джерел та методів, що використовуються для отримання агрегатів ВНД та їх компонентів.
Стаття 4 створює офіційну експертну групу для консультування Комісії з питань порівнянності, надійності та вичерпності розрахунків ВНД.
Стаття 5 вимагає, щоб дані про ВНД були достовірними, вичерпними та порівнянними.
Стаття 6 дозволяє Комісії (Євростату) проводити візити з метою перевірки якості агрегатів ВНД та їх компонентів.
Стаття 7 делегує Комісії повноваження приймати делеговані акти для забезпечення достовірності, вичерпності та порівнянності даних про ВНД.
Стаття 8 встановлює, що Комісії допомагає Комітет Європейської статистичної системи.
Стаття 9 вимагає від Комісії подати Європейському Парламенту та Раді звіт про застосування Регламенту до 1 січня 2023 року.
Стаття 10 скасовує Директиву Ради № 89/130/ЄЕС, Євратом та Регламент Ради (ЄС, Євратом) № 1287/2003.
Критика Показники ВВП та ВНД широко критикуються за те, що вони враховують як позитивне виробництво, яке спричиняє широкомасштабне забруднення, викиди парникових газів або шкоду для здоров'я людей, зокрема від газу, нафти, вугілля, тютюну, вогнепальної зброї або інших шкідливих продуктів і речовин.e.g. K Raworth, Doughnut Economics (2017) Оскільки незаконні продукти (такі як наркотики) вже виключені з обліку, було рекомендовано переглянути визначення ВВП та ВНД, щоб виключити шкідливе (навіть якщо воно є законним) виробництво.See Robert F. Kennedy's remarks at the University of Kansas and E McGaughey, Principles of Enterprise Law: the Economic Constitution and Human Rights (Cambridge UP 2022) ch 20(1)
Див. також
Право Європейського Союзу
Примітки
Джерела
Е. МакҐогі, Принципи підприємницького права: економічна конституція та права людини (Кембриджський університет Університету Филипів, 2022), розділ 20
Посилання
Текст Регламенту про ВНД 2019 року Регламент (ЄУ) № 549/2013