Печінкові сисуни () — поліфілетична група трематод (клас плоских червів). Мають 2 присоски на кінцях тулуба. Дорослі печінкові сисуни зазвичай мешкають в печінці різноманітних ссавців, включаючи людину. Ці гельмінти паразитують у жовчних протоках, жовчному міхурі та паренхимі печінки, харчуються кров'ю. Дорослі сисуни відкладають яйця, які потрапляють до кишки і, таким чином, виводяться назовні. Є біогельмінтами. Потрапивши у воду через певний час заковтуються прісноводними молюсками. Саме в їхніх організмах утворюється нестатеве покоління паразита. Їхня кількість у проміжного хазяїна збільшується. Покинувши тіло молюска, личинка з м'язовим хвостом плаває у воді. Пізніше навколо них утворюється цисти, які осідають на прибережні рослини. Цикл повторюється, коли тварина споживає траву, на якій знаходиться циста. Вільні личинки з водою чи рослинністю потрапляють до хазяїв. Деяким з цих гельмінтів потрібні ще додаткові хазяї, переважно коропові риби.
Найпоширеніші гельмінти цієї групи: (китайський печінковий сисун) спричинює клонорхоз. Dicrocoelium dendriticum (ленцетниковий печінковий сисун) спричинює дікроцеліоз. Dicrocoelium hospes Fasciola hepatica (звичайний або овечий печінковий сисун) спричинює фасціольоз. Fascioloides magna (гігантський печінковий сисун) Fasciola gigantica Fasciola jacksoni Metorchis conjunctus Metorchis albidus Protofasciola robusta Parafasciolopsis fasciomorphae Opisthorchis viverrini (південноазійський печінковий сисун) Opisthorchis felineus (котячий печінковий сисун) спричинює опісторхоз. Opisthorchis guayaquilensis Opisthorchis noverca
Джерела Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. ISBN 5-209-01361-8