Граф Александер Константін Вітцум фон Екштедт (; 7 липня 1846, замок Фантазі, Еккерсдорф — 9 грудня 1916, Дрезден) — німецький воєначальник, генерал піхоти Саксонської армії.

Біографія Александер походив з третьої гілки давнього тюрингського дворянського роду Фіцтум фон Екштедт. Він був сином графа Ліонеля Фіцтума фон Екштедта (1809—1883), камергера та майора герцогів Саксен-Кобург-Гота, та його дружини Крістіани, уродженої баронеси фон Вальденфельс (1828—1898) з дому Тауперліц.У нього було п'ять братів і сестер, включаючи окружного мисливського майстра та генерального директора Еміля Фіцтума фон Екштедта (нар. 1857) та саксонського генерал-лейтенанта Вольдемара Фіцтума фон Екштедта (1863—1936).

Після навчання у Фіцтумській гімназії в Дрездені вступив до кадетського корпусу Саксонської армії. У 1866 році його підвищено до другого лейтенанта, а в 1869 році він став ад'ютантом 1-го єгерського батальйону «Кронпринц» № 12 у Фрайберзі. Він служив у Французько-прусській війні з 19 липня 1870 року по 10 травня 1871 року. Потім він навчався в Прусській військовій академії в Берліні, а згодом служив командиром роти у своєму батальйоні та був відряджений до Дрезденського кадетського дому. Під час подальшого відрядження до Генерального штабу в Берліні його підвищили до майора в 1882 році та доручено командувати батальйоном у 1886 році. Після підвищення до оберстлейтенанта він командував 2-м єгерським батальйоном № 13 у Дрездені з 1888 по 1890 рік.Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815—1939. Die höheren Kommandostellen 1815—1939. 1990, S. 419. Потім з 1890 по 1892 рік він служив ад'ютантом короля Альберта Саксонського. Після підвищення до оберста, Фіцтум командував 11-м піхотним полком № 139 з 21 червня 1892 року по 18 квітня 1896 року.

Отримавши підвищення до генерал-майора, Фіцтум став командиром 6-ї піхотної бригади № 64 19 квітня 1896 року. Після підвищення до генерал-лейтенанта, він прийняв командування 2-ю дивізією № 24 25 березня 1899 року, а згодом служив у тій самій якості з 4-ю дивізією № 40 у Хемніці з 23 березня 1901 року. Як генерал піхоти, він був призначений командувачем 19-о (2-го Королівського саксонського) армійського корпусу в Лейпцигу 22 квітня 1904 року.

Після схвалення його відставки, Фіцтум був внесений до резервного списку 27 листопада 1907 року з пенсією та дозволом носити генеральську форму, а також одночасно був призначений почесним шефом 2-го єгерського батальйону № 13.

Сім'я 10 вересня 1873 року одружився в Рупперсдорфі з Геленою фон Меєр (1851—1919). У пари народилися 4 дітей — Александер (1874), Карл (1879), Софі-Елена (1885) та Пауль (1888).

Нагороди Залізний хрест 2-го класу Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест з військовою відзнакою великий хрест із золотою зіркою Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест Орден Червоного орла, великий хрестKöniglich Sächsisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 6 vom 15. Februar 1905, S. 20.Königlich Sächsisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 37 vom 19. September 1906, S. 175.Königlich Sächsisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 25 vom 21. Juni 1907, S. 119. Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 2-го класу Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Білого Сокола, великий хрест Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Королівство Італія)

Примітки

Література Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Gräflichen Häuser. 1922. Fünfundneunzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1921, S. 1037—1038. Wer ist's? Band 4, 1909, S. 1469 (Onlineversion)

Посилання Фіцтум фон Екштедт на сайті The Prussian Machine.