«Між землею і небом» () — серія фентезійних романів американської письменниці Ребекки Роангорс. Наразі вона складається з трьох романів: «Чорне сонце» (2020), «Розпалена зірка» (2022) та «Дзеркальні небеса» (2024). Це епічна фентезійна серія, натхненна різними доколумбовими американськими культурами. «Чорне сонце» отримало премію «Алекс» 2021 року та премію «Ігнайт» 2021 року за найкращий роман для дорослих; вона також була фіналістом премії «Локус» за найкращий фентезійний роман, премії «Неб'юла» за найкращий роман та премії «Г'юго» за найкращий роман. Уся серія отримала премію «Г'юго» 2025 року за найкращу серію.

Сюжет

Передісторія Триста років до основних подій сюжету розпочалася Війна Списа після того, як списниця з Гокаї стала першою сновидицею. Вона повела завойовницьку армію через континент Меридіан, але зрештою зазнала поразки. Після закінчення війни Договір Гокаї заснував «Вартових» — квазірелігійну інституцію в місті Това. Чотири великі міста домовилися заборонити магію та поклоніння всім богам, проте в Тові культ Одогаа таємно продовжував шанувати Бога-Крука. За кілька десятиліть до початку історії Вартові влаштували різанину, відому як Ніч Ножів, під час якої знищили багатьох членів клану «Падального Крука».

«Чорне сонце» Серапіо, член клану Падального Крука, під час релігійного ритуалу втрачає зір і отримує шрами, стаючи новим втіленням Бога-Крука.. Через роки капітанку Ш'ялу наймає чоловік на ім'я Балам, щоб вона перевезла Серапіо до міста Това. Екіпаж Ш'яли здіймає бунт, дізнавшись про її магічні здібності, але Серапіо викликає армію круків, які вбивають бунтівників і рятують капітанку.

У місті Това Наранпа обіймає посаду Сонячної Жриці, очолюючи Вартових. Громадяни міста поділяються на чотири клани — «Падального Крука», «Золотого Орла», «Крилатого Змія» та «Водомірки» (відомих як «Народжені Небом»), а також безкланових людей («Суха Земля»). Коли за загадкових обставин гине лідерка клану Падального Крука, Ятліза, її син Окоа повертається до Тови з «військового коледжу» у Гокаї та намагається запобігти конфлікту з Вартовими. Однак на похороні Ятлізи спалахує заворушення, і Окоа неправдиво звинувачують у спробі замаху на Наранпу. Вартові готуються до війни з культом Одогаа, Наранпу тим часом усувають з посади Сонячної Жриці. Усунення підтримує її охоронець і колишній коханець Іктан. Наранпа шукає допомоги у свого брата Денаочі та відьми Затаї, але зрештою священики-відступники її вбивають. Проте Затая здійснює її воскресіння.

Ш'яла та Серапіо прибувають до Тови. Під час затемнення Серапіо вбиває більшість Вартових на Скелі Сонця. Він з подивом виявляє, що Наранпи, справжньої Сонячної Жриці, там немає. Він важко поранений, але його рятує Окоа. Час ніби завмирає, і «чорне сонце» нависає над Товою, коли починається новий рік.

«Розпалена Зірка» У місті Куекола Балам навчається мистецтву сновидіння, що було заборонене ще з часів Договору Гокаї. Тепер, коли Вартові знищені, а Договір порушений, на континенті Меридіан виникає вакуум влади. Балам скликає збори в місті Гокая, де планує передати управління Товою клану Золотого Орла, а також має намір убити Серапіо, чиє виживання не входило в його початкові плани.

У Тові Наранпа зустрічається з Денаочі, який має намір зробити її символом опору проти клану Падального Крука. Тим часом Серапіо та Окоа повертаються до свого району, де зустрічаються з сестрою Окоа, Есою, новою матроною клану, і Серапіо сперечається з лідерами Падального Крука щодо їхніх планів на майбутнє Тови. Ш'яла прямує до району Круків, де зустрічає Іктана; вони разом тікають звідти і приєднуються до клану Золотого Орла на їхньому шляху до зборів у Гокаї. Ш'яла дізнається, що Іктан організував смерть Ятлізи, і що клан Золотого Орла стояв за спробою замаху на Наранпу. Ш'яла зізнається Іктану, що її вигнали з Тіку після того, як вона вбила власну матір. Прибувши до Гокаї, Ш'яла дізнається, що її мати жива, і хоча їй наказують повернутися до Тіку, вона погоджується шпигувати за матір'ю на користь Балама.

Наранпа скликає збори усіх кланів «Народжених Небом», де відновлює клан Койота та звинувачує клан Золотого Орла у зраді. Спалахує конфлікт, у якому гине Денаочі. Згодом Серапіо та Наранпа сходяться у двобої біля Скелі Сонця, який закінчується нічиєю; Наранпа зцілює рану Серапіо і залишає місто. Серапіо формує власну армію з культу Одогаа, будує магічний палац і заявляє про свій намір правити всім містом, а не лише кланом Падального Крука.

«Дзеркальні небеса» Флот Куеколи під командуванням Туун, спільниці Балама, прибуває в Тік. Вона повідомляє, що Балам убив королеву Тіку, після чого змушує місцевих жителів почати будувати для неї кораблі. Ш'яла організовує втечу від Туун та її солдатів і викликає кракена, щоб знищити куеколанців, але Туун вдається вижити. Ш'яла вирушає за нею до Гокаї.

Військовий коледж поблизу Гокаї знищує, ймовірно, клан Золотого Орла. У відповідь Серапіо вбиває усіх дорослих спадкоємців Золотого Орла в Тові та розпускає клан. Гокая і Куекола оголошують війну Тові і починають готувати армію. Як помсту за напад на коледж, Іктан завдає удару Баламу та вбиває матрону Золотого Орла, після чого вирушає з Гокаї на пошуки Наранпи. Балам виживає завдяки своїй кривавій магії; його здібності сновидіння продовжують зростати, але він починає втрачати зв'язок із реальністю. Тим часом Наранпа навчається мистецтву сновидіння, возз'єднується з Іктаном, вони одружуються і планують заманити Балама у світ снів.

Туун повертається до Гокаї, а Ш'яла йде за нею по п'ятах. Балам, розлючений невдачею Туун, приносить її в жертву разом із сотнями полонених. Цей ритуал відкриває тіньові ворота, що дозволяє армії майже миттєво дістатися Тови, замість того, щоб витратити на подорож тижні. Ш'яла також прямує туди, замаскувавшись під служницю.

Тим часом, у Тові Затая передає Серапіо пророцтво від бога Койота, яке містить три завдання: «перетворити гнилий плід на квітку», «убити наречену бога, що ще не кохана» та «змусити сина повалити батька». Виконавши ці завдання, Серапіо виграє війну, але втратить усе інше. Матрони Тови просять Окоа вбити Серапіо, але той переконує Окоа приєднатися до нього, завершуючи перше завдання. Серапіо заручений з Ізель Крилатою Змією, і в ніч їхнього бенкету з нагоди заручин він убиває свого батька Маркала, виконуючи третє завдання. Під час весільної церемонії Окоа вбиває Ізель, помилково вважаючи, що вона націлила на Серапіо кинджал. Окоа забирають для катувань члени клану Крилатого Змія, проте Серапіо, який сам спланував це вбивство, допомагає йому втекти. Попри всі вчинені дії, Затая повідомляє Серапіо, що завдання бога Койота ще не завершені. Серапіо припускає, що для перемоги у війні він повинен убити своє справжнє кохання — Ш'ялу.

Ш'яла, втікши з армії Балама, знаходить Окоа, який здійснює розвідку ворожих сил. Окоа затримує переслідувача, поки Ш'яла тікає назад до Тови, приносячи новини про наближення армії Балама. Серапіо вилітає назустріч військам Балама, але в таборі ворога Окоа гине від ножа солдата Падального Крука як покарання за зраду матрон. Напівбожевільний Балам відкриває невеликі тіньові ворота і проникає безпосередньо в Тову, сподіваючись знайти інформацію у Вежі Вартових. Серапіо слідує за ним і під час погоні дізнається, що Балам є його біологічним батьком.

Наранпа входить у світ сновидінь, де її опановує бог сонця, який атакує Тову, вважаючи, що місто надто зіпсоване богом-Круком, аби його можна було врятувати. Хоча бог спалює Великі Доми, Наранпа вдається захистити від вогню Вежу Вартових. У вежі Серапіо та Балам сходяться в бою, але Серапіо усвідомлює, що вбивство Балама і виконання завдань бога Койота призведе до втрати Ш'яли. Ш'яла вбиває Балама. Бог-крук намагається заволодіти Серапіо, і той просить Ш'ялу його заколоти, припиняючи владу бога ціною власного життя. Тіло Серапіо розсипається на зграю круків, які вилітають із вежі, залишаючи Ш'ялу. Наранпа назавжди залишається замкненою у світі сновидінь, а Іктан приносить її спляче тіло назад у Тову.

Шість років по тому королева Ш'яла виховує Акону, свого сина від Серапіо. Вона знаходить Серапіо, який знову прийняв людську подобу та починає відновлювати свої спогади.

Стиль У «Чорному сонці» представлені чотири персонажі з різною точкою зору: Серапіо, Ш'яла, Окоа та Наранпа. Сучасна хронологія переривається частими флешбеками.

Теми Під час написання «Чорного сонця» Роангорс досліджувала цивілізації Південно-Східної Азії, корінних народів американців та Мезоамериканськи, оскільки хотіла написати художню літературу, яка відрізнялася б від традиційних європейських умов епічних фентезійних романів. Вона почала з написання персонажа Ш'яли, а потім заявила, що «всі інші персонажі почали складатися разом».

Хоча в трилогії представлено багато негетеросексуальних та нецисгендерних персонажів, і її похвалили за інклюзивність, рецензент SyFy зазначив, що «квірність» є продуктом білої верховенства та колонізації. У багатьох доколумбових цивілізаціях квір-ідентичності не вважалися б «іншими», а вважалися б нормальною частиною цих суспільств. Відповідно, ці персонажі в романах не «марковані» та не названі як квір чи інші. Бісексуальність Ш'яли використовується для того, щоб підкреслити різний ступінь прийняття серед різних культур. Інші персонажі є небінарними та описуються за допомогою неозайменників ('xe'/'xir'), що є прийнятним у більшості міст світу трилогії.

Адаптація У грудні 2021 року повідомлялося, що AMC Studios адаптує «Чорне сонце» у телесеріал, а виконавчими продюсерами будуть Роангорс та Анджела Канґ.

Відгуки У своєму огляді «Чорного сонця» для Locus Алекс Браун називає книгу «блискучим витвором мистецтва» та вихваляє персонажів, побудову світу, систему магії та те, як нормалізується квір-персонаж, а гендерні ієрархії відсутні у світі роману. Kirkus Reviews високо оцінив характеристику персонажів та політичну інтригу, назвавши це «наступним великим проривом». Журнал Grimdark сказав, що від «Чорного сонця» було «майже неможливо відірватися», і похвалив вміле поєднання дії та сюжету, керованого персонажами. Інші огляди також похвалили його за характеристику персонажів та сцени дії, а також за позитивне та нюансоване зображення квір-персонажів.

«Розпалена Зірка» отримала позитивний відгук від Kirkus Reviews, який назвав її «чудовою другою частиною». Вона отримала зірочку від Library Journal, який назвав роман «напрочуд складним». Анджела Марія Спрінг, пишучи для Tor.com, дала другій книзі помірно позитивний відгук. Вона похвалила складний сюжет і вважала, що розвиток персонажа Наранпи був найсильнішим з усіх персонажів, але вважала, що темп був повільним, і що роман постраждав від розлуки Серапіо з Ш'ялою.

У рецензії Алекса Брауна на книгу «Дзеркальні небеса» в журналі Locus було вказано на високі очікування, які перші дві книги створили для останньої частини трилогії, і запевнено, що вони «не розчаровані» «високою драмою та шокуючими моментами». Браун пише: «Роангорс створила величезний, складний світ, не схожий ні на що інше. Атрибути знайомі — молоді люди, що чинять опір долі, боги, що розігрують давні ворожнечі за допомогою людських аватарів, жадібні до влади божевільні — але виконання безперечно унікальне». Kirkus Reviews стверджує, що «шанувальники Роангорс не здивуються, почувши, що вона створила складний, захопливий і зрештою задовільний фінал своєї майстерної трилогії». Publishers Weekly назвав Роангорс «у найкращій формі», а завершення серії — «задовільним». У рецензії персонажів назвали «тривимірними» та похвалили Роангорс за те, що вона «плавно переплітає безліч сюжетних ліній, що ведуть до епічної кульмінації».

Нагороди