Canis lupus campestris (степовий вовк або каспійський вовк) — підвид сірого вовка, поширений у каспійських степах, степових регіонах Кавказу, нижньому Поволжі, на півдні Казахстану аж до середньої течії річки Емби, а також у степових районах європейської частини колишнього Радянського Союзу, а також поширений на півночі Афганістану та Ірану та у степових регіонах крайнього сходу Румунії, Угорщини та інших країн Східної Європи.
У роботі Руенесс та ін. (2014) запропоновано, що вовки з Кавказьких гір, яких пропонують відносити до кавказького підвиду C. l. cubanensis, генетично недостатньо відрізняються, щоб вважатися окремим підвидом, але можуть являти собою локальну екоморфу C. l. lupus.
Загальні відомості Каспійський вовк є меншим і легшим за євразійського вовка. Між самцями та самицями спостерігається статевий диморфізм: самці зазвичай більші та важчі за самиць. На відміну від собак вовки мають довші кінцівки та пряму лінію спини, тоді як у собак вона часто спадає в напрямку хвоста. Хвіст каспійського вовка прямий і кудлатий. Вуха порівняно невеликі та густо вкриті шерстю зсередини.
Статевої зрілості каспійські вовки досягають приблизно у віці двох років. Тривалість вагітності становить близько дев’яти тижнів. У посліді зазвичай буває від двох до шести вовченят, яких виховує вся зграя. Молоді тварини залишають батьківську зграю через один–три роки, після чого оселяються поблизу або мігрують на нові території.
Як великі хижі тварини, каспійські вовки здобувають переважно копитних, зокрема сарн, благородних оленів та диких свиней; їхньою здобиччю можуть бути також тюлені. Переважно вони полюють на старих, хворих або молодих тварин, яких легше вполювати. Через напади на свійських тварин каспійських вовків інтенсивно відстрілюють, унаслідок чого чисельність популяції зменшується.
Примітки