Ві́ра Анато́ліївна П́авлова (, Москва) — російська поетеса.
Біографія Народилася в Москві 1963 року в родині наукових працівників. Закінчила музичний коледж імені Шнітке, Академію музики імені Гнєсіних за спеціальністю «Історія музики» (1985 р.). До 18 років, з благословення самого Арама Хачатуряна, готувала себе до кар'єри композиторки. Працювала екскурсоводом в будинку-музеї Шаляпіна, друкувала музикознавчі есеї, 10 років співала в хорі.
Вірші почала писати у віці 20-ти років. Вперше поезія Віри Павлової була надрукована в журналі «Юность», але популярність їй принесла публікація 72 віршів у газеті «Сегодня» з післямовою Бориса Кузьминського. Ця подія породила міф про те, що Віра Павлова — літературна містифікація.
2000 року стала лауреатом Літературної премії імені Аполлона Григор'єва.
Інформації про Віру Павлову зовсім небагато. Вона не допускає до себе журналістів. Перше інтерв'ю поетка дала власному чоловікові Михаїлу Поздняєву, працівнику газети «Огонек», який отримав відповідне завдання від редактора. Стаття, що отримала назву «Танцюю сама» починалася службовою запискою автора до редактора:
Творчість Неповторний поетичний дар Віри Павлової, за її ж власним визначенням, полягає у вмінні говорити про свої почуття «такими простими словами, що ніби й зовсім без слів». Віра Павлова не обмежує себе майже нічим: вона відверто пише про свій сексуальний досвід, не боїться нецензурної лексики. Така прямота шокує, але й приваблює, інтригує. Її називають продовжувачкою поетичної традиції Марини Цвєтаєвої та Марії Шкапської. Через вірші Віри Павлової за кілька років будуть відтворювати портрети її сучасниць — звичайних жінок, що водять дітей до дитсадка, кохають своїх чоловіків та вміють сильно й гостро відчувати.
Книги Небесное животное. — М.: Золотой векъ, 1997. Второй язык. — СПб.: Пушкинский фонд, 1998. Линия отрыва. — СПб.: Пушкинский фонд, 2000. Четвертый сон. — М.: Захаров, 2000. Интимный дневник отличницы. — М.: Захаров, 2001. Вездесь. — М.: Захаров, 2002. Совершеннолетие. — М.: ОГИ, 2004. По обе стороны поцелуя. — СПб.: Пушкинский фонд, 2004. Ручная кладь: Стихи 2004—2005 гг. — М.: Захаров, 2006. Письма в соседнюю комнату. — М.: АСТ, 2006. Три книги. — М.: АСТ, 2007. Мудрая дура. — М.: Аванта+, 2008. Примітки
Посилання http://magazines.russ.ru/authors/p/pavlova/ https://web.archive.org/web/20080919141723/http://www.ark.ru/ins/zapoved/zapoved/pavlova-int1.html. https://web.archive.org/web/20050420093405/http://lepet2004.narod.ru/Sozvuchiya/html/5.html http://www.stihi.ru/poems/2005/11/15-349.html https://web.archive.org/web/20090505084444/http://crimaniak.ihome.ru/forum/party/16909.html http://www.vavilon.ru/texts/prim/pavlova0.html Вера Павлова у передачі «Первая лит-ра» на каналі Торф ТВ