«Юцика» () — угорський комікс Пала Пуштая, що видавався з 1957 року до його смерті в 1970 році. Головна героїня — молода, приваблива жінка, яка потрапляє в різноманітні ситуації, де проявляє винахідливість. Багато коміксів обертаються навколо романтичних пригод Юцики, де вона знаходить незвичайний спосіб бути з бажаним чоловіком і уникнути уваги небажаного. Загалом вийшло 500 коміксів у форматі серій із трьох кадрів.
У 2010-х роках Юцика знову стала популярною в соціальних мережах.
Формат коміксів Комікси про Юцику публікувалися в 1957—1959 у журналі «Érdekes Újság», а з 1959 року в «Lúdas Matyi». Випускалися в форматі трьох кадрів, завжди без слів. Здебільшого малюнок чорно-білий з 1-2 додатковими кольорами, як правило зафарбований одяг. Перші комікси були цілком чорно-білі, пізніші — кольоровими чи з фотографіями як фоном. Вони видавалися з 1957 по 1970 рік, до смерті Пала Пуштая — автора Юцики.
Образ Юцики Юцика — молода жінка з мигдалеподібними очима, фігурою в вигляді пісочного годинника та короткою стрижкою. Вона часто проявляє винахідливість і навіть нахабство, аби вирішити якусь нагальну проблему, привернути увагу бажаних чоловіків і віднадити небажаних. Юцика модно одягається, веде активне життя: відвідує кіно, театр, займається спортом, але не цурається вживати алкоголь. Постає в різних професіях: бортпровідниця, фабрична робітниця, фотожурналістка, залізничниця і т.ін. Вона живе сама, за винятком єдиного коміксу, де одружена. Більшість її пригод відбуваються в місті (на роботі, на вулиці, в громадському транспорті тощо), але також героїня буває на природі чи десь у інших місцях. Зрідка в коміксах присутні елементи абсурду й фантастики: Юцика перетворюється на абстрактну картину, до неї говорить журнал, у її квартирі працює робот.
Більшість оригінальних малюнків Юцики втрачені. Згідно з легендою, дружина Пала після смерті чоловіка спалила їх чи то через заздрість до популярності Юцики, чи то тому, що Юцика нагадувала якусь реальну жінку.
Популярність За життя Пуштая Юцика була маловідома за межами Угорщини. Її зображали в календарях видавництва «Budaprint» у 1970-і. У 1964 році Юцику зіграла актриса Габі Магда в телевізійному вар'єте. У 1960-х роках героїня також з'явився в анімаційній рекламі одягу. Багато колекціонерів журналів зберігали старі випуски, завдяки чому комікси можна було відсканувати та відновити в цифровому вигляді.
9 епізодів вийшли в східнонімецькому журналі «Frei Welt». За межами Європи «Юцика» друкувалася в канадських газетах під назвою «Judy».
У 2009 році вийшла поетична збірка «Fondorlatos Jucika», Кароля Борлоя як данина поваги Юциці, з ілюстраціями Пуштая.
Комікси та їхня героїня стали предметом підвищеного інтересу наприкінці 2010-х років на хвилі руху MeToo — акції-флешмобу проти сексуального насильства і сексуальних домагань. 24 квітня 2018 року блог на Tumblr під назвою lesserknownwaifus опублікував добірку коміксів про Юцику. Потім, влітку 2018 року, користувач Twitter на ім'я Jigboi також опублікував комікс і запитав де він може знайти більше. Дописи отримали широкий відгук на Tumblr, Twitter, Reddit, 4chan та інших ресурсах, а шанувальники коміксів почали створювати власні. У 2022 році угорський видавець kilencedik.hu випустив компіляцію коміксів 1957—1958 років.
Див. також Бетті Буп
Примітки
Посилання Pál Pusztai на Comiclopedia