Василь Васильович Пархомчук (1 вересня 1946, Торчин, Житомирська область — 23 липня 2026) — радянський і російський фізик, спеціаліст у галузі фізики прискорювачів та накопичувачів заряджених частинок, член-кореспондент РАН (1997), академік РАН (2016).
Біографія Народився 1 вересня 1946 року у с. Торчин Потіївського району Житомирської області Української РСР.
В 1964 році закінчив фізико-математичну школу в Академмістечку Сибірського Відділення АН СРСР.
У 1969 році закінчив фізичний факультет Новосибірського державного університету.
З 1969 року працює в Сибірському відділенні АН СРСР (пізніше — СВ РАН), пройшовши шлях від стажера-дослідника до завідувача лабораторією (з 2004 року) Інституту ядерної фізики (ІЯФ) СВ АН СРСР (зараз це — Інститут ядерної фізики імені Г. І. Будкера СВ РАН).
У 1997 році обраний членом-кореспондентом РАН.
У 2016 році обраний академіком РАН.
Помер 23 липня 2026 року у віці 79 років.
Наукова та громадська діяльність Проводить дослідження методів електронного охолодження пучків заряджених частинок, а також динаміки частинок у лінійних та циклічних колайдерах.
За його активної участі було відкрито ефект швидкого електронного охолодження, який дозволив одержати унікальні за своїми параметрами пучки заряджених частинок. У реалізації цього методу запропонував важливі ідеї, такі як ефекти «сплющеності» електронного розподілу, «швидкого» охолодження, дослідним шляхом підтвердив можливість охолодження пучків до температури менше 1 К.
Провів ряд експериментів порівняно з можливостями стохастичного та електронного охолодження. Вивчаючи когерентну стійкість охолоджених пучків, виявив явище переходу дробових шумів у теплові при охолодженні протонів.
Автор нової конструкції іскрового лічильника.
Керівник нового концептуального проєкту електронного охолодження для іон-іонного колайдера RHIC, робіт зі створення в 1997 році в ІЯФ СВ РАН електронного охолоджувача для важко-іонного синхротрона SIS18 в Дармштадті, що дозволив збільшити іонні струми, накопичені у синхротроні, у сотні разів.
Керував запуском у 2003 році у Китаї принципово нової установки електронного охолодження з керованим профілем електронного пучка.
Автор робіт із проєктування першого в РФ прискорювального надчутливого мас-спектрометра для проведення комплексних досліджень у геології, екології, археології, лімнології та інших напрямках науки.
Член Міжнародного консультативного комітету з електронного охолодження Ланжоу (Китай).
З 2013 року входить до складу Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень.
Вів викладацьку діяльність на кафедрі загальної фізики в НДУ та Фізико-математичній школі при НДУ.
Основні праці Глубокое торможение электронного пучка в системе с продольным магнитным полем // Журн. техн. физики. 1976. Т.46, N 8. С.1678-1686 (в соавт.) Запуск установки электронного охлаждения на синхротроне SIS // XVII Совещание по ускорителям заряженных частиц. Протвино, 17-20 окт. 2000 г.: Аннот. докл. Протвино, 2000. С.14 Исследование колебаний пространственного заряда в установках электронного охлаждения // Журн. техн. физики. 2003. Т.73, N 1. С.91-95 (в соавт.) Взаимодействие интенсивного протонного сгустка и электронного пучка в Тэватроне // Там же. N 8. С.105-110 (в соавт.) Вакуумная откачка электронным пучком // Приборы и техника эксперимента. 2006. N 3. С.160-162 (в соавт.)
Література Ядерная физика. 1998. Т.61, № 1; Наука в Сибири. 2006. № 36.
Нагороди Медаль ордена «За заслуги перед Батьківщиною» І ступеня (2024). Медаль ордена «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (1999) Державна премія Російської Федерації (у складі групи, за 2001 рік) — за цикл робіт «Метод електронного охолодження пучків важких заряджених частинок» Премія Роберта Вілсона (Американське фізичне товариство, 2016) — за вирішальний внесок у доказ принципу електронного охолодження, за випереджальний внесок в експериментальний та теоретичний розвиток електронного охолодження та за досягнення запланованих параметрів роботи електронних охолоджувачів для прискорювачів у наукових лабораторіях всього світу.
Примітки