Поль Іріб (, уроджений Поль Ірібарнегарай, , 8 червня 1883 — 21 вересня 1935), був французьким ілюстратором та дизайнером декоративного мистецтва. Працював у Голлівуді у 1920-х роках і був коханцем Коко Шанель з 1931 року до своєї смерті.

Раннє життя та кар'єра Жозеф Поль Іріб народився в Анжульємі, Франція, у 1883 році, його батько Жюль Жан Іріб (1836—1914) народився в По (Беарн). Іріб здобув освіту в Парижі. З 1908 по 1910 рік навчався в École des Beaux-Arts та Коледжі Роллен.

Ілюстратор та дизайнер У 17 років Іріб почав ілюструвати популярний журнал L'Assiette au Beurre, а також створював малюнки та карикатури для сатиричних французьких видань, таких як Le Rire, Le Sourire і La Baïonnette. Його репутація росла, і, за словами сучасників, «ніхто не міг намалювати подію більш промовисто»Charles-Roux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 242. Іріб був частиною талановитої групи ілюстраторів, включаючи Жоржа Барб'є, Жоржа Лепапа, Шарля Мартена та П'єра Бріссо. Їхній модерністський стиль, поєднуючи революційні тенденції епохи та мінімалізм японського живопису, відроджував популярність модних ілюстрацій. Ці «fashion plates» вручну розфарбовувалися за методом pochoir, що дозволяло художнику створювати плавні нюанси кольору.

Іріб відомий своїми ілюстраціями для журналів моди, таких як La Gazette du Bon Ton, де його чарівні зображення жінок допомагали просувати колекції кутюр'є, зокрема Поля Пуаре. Його робота включала текст та візуальний дизайн для Vogue, дизайни тканин, меблів, килимів та інтер'єрів для заможних клієнтівVaughan, Hal, "Sleeping With The Enemy, Coco Chanel's Secret War," Alfred A> Knopf, 2011, p. 78.

Дизайнерська естетика Іріб надавав перевагу плавним формам та декоративним елементам Ар-нуво — пуфи, ламе-тканини, стіни з гобеленами та килимові підлоги. Він критикував нову школу індустріального дизайну і назвав Арт Деко на виставці 1925 року «альянсом мистецтва і куба».

У 1933 році Іріб співпрацював із Коко Шанель у створенні дорогоцінних ювелірних виробів з платини та діамантів для Міжнародної гільдії торговців діамантами, виставка зібрала близько трьох тисяч відвідувачів за місяць.

Співпраця з Полем Пуаре Поль Пуаре запросив Іріб створити ілюстрації для своєї колекції, які пізніше були зібрані в альбомі Les Robes de Paul Poiret racontée par Paul Iribe (1908). Книга спричинила суперечки через популяризацію розслабленого силуету та відмову від корсетів. Жан Кокто відзначав: «Альбом Іріб обурює матерів». Суперечки сприяли публічній увазі та успіху Пуаре, що стало також тріумфом для ІрібCharles-Roux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 242-243.

Голлівуд У 1919 році Іріб приїхав до Голлівуду для роботи з режисером Сесілом Б. ДеМіллем. Іріб та ДеМілль розділяли любов до розкоші та візуальної драми. Він створював образи Єгипту у The Ten Commandments (1923) у стилі голлівудської фантазіїRoux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 243.

У 1924 році Іріб самостійно знімав фільм Changing Husbands, виступаючи режисером, дизайнером сценографії та костюмів. Фільм отримав негативні відгуки, New York Times назвала його «абсурдним», а режисуру — «аматорською»Charles-Roux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 244.

Іріб мав конфлікти з колегами, зокрема з костюмером Мітчелом Лейзеном, через що Лейзен був звільнений і пізніше поновлений. Після помилок у The King of Kings (1927) Іріб залишив Голлівуд.

Повернувшись у Париж, його дружина Мейбел подарувала йому власне дизайнерське бюро на Рю дю Фобур-Сент-ОнореRoux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 244.

Le Témoin Перше видання журналу Le Témoin виходило з 1906 по 1910 рік, поєднуючи соціальну та політичну сатиру з ілюстраціями Іріб та інших відомих художниківCharles-Roux, Edmonde, "Chanel and her world," Hachette-Vendome, 1981, p. 273.

Друге видання (1933—1935) містило лише роботи Іріб, виконані в чорному, білому та червоному кольорах. Журнал відзначався ультра-націоналістичними та антисемітськими матеріаламиVaugan, Hal, "Sleeping With the Enemy, Coco Chanel's Secret War," Alfred A. Knopf, 2011, p. 79-80.

Коко Шанель: муза та модель Іріб був коханцем та музою Коко Шанель. Він зображував Шанель як символ Французької республіки — Маріанну. В одній ілюстрації вона проходить суд над світовими лідерами: Невілом Чемберленом, Адольфом Гітлером, Беніто Муссоліні та Франкліном Рузвельтом. Інші роботи показували Францію в небезпеці та символічно ховали її велич.

Особисте життя Іріб належав до парижського богемного кола, куди входили Місія Серт, Жан Кокто, Жан Мара, Серж Ліфар та Коко ШанельVaughan, Hal, "Sleeping With the Enemy, Coco Chanel's Secret War," Alfred A. Knopf, 2011, p. 63.

Шлюби 1911—1918: Жанна Діріс, актриса та артистка вар'єте. Мейбел Хоган, мільйонерка, мали двох дітей: Пабло (1920) та Мейбел (1928). Відносини закінчилися у 1928 році через роман з Коко Шанель.

Смерть Іріб помер 21 вересня 1935 року під час гри в теніс на віллі Коко Шанель на Лазуровому узбережжі. Шанель була свідком його смерті і довго переживала втратуVaughan, Hal, "Sleeping With The Enemy, Coco Chanel's Secret War," Alfred A. Knopf, 2011, p. 81.

Вибрані роботи Les Robes de Paul Poiret (1908) Le Témoin (1933) Bleu, blanc, rouge: France Paul Iribe — Précurseur de l'art déco (1983)

Примітки

Посилання

Роботи Поля Іріба