Хлорид заліза (II), ферум(II) хлорид (FeCl2) є хімічною сполукою заліза (II) та хлорид-іонів. Хлорид заліза (II) належить до групи галогенідів заліза.
Крім того, існує кристалогідрат хлориду заліза (II) — тетрагідрат. Тетрагідрат хлориду заліза (II) неможливо перетворити на безводний хлорид заліза (II) шляхом нагрівання, оскільки при підвищенні температури він розкладається з утворенням оксиду заліза (II).
Під позначення хлорид заліза також підпадає хлорид заліза (III) (FeCl3).
Отримання
Гідратовані форми хлориду заліза (II) отримують шляхом обробки відходів виробництва сталі хлоридною кислотою. Такі розчини називають «відпрацьованою кислотою» або «травильним розчином», особливо коли хлоридна кислота не повністю витрачена: + → +
Отримання хлориду заліза (III) передбачає використання хлориду заліза (II). Хлорид заліза (II) також є побічним продуктом при виробництві титану, оскільки деякі титанові руди містять залізо.Egon Wildermuth, Hans Stark, Gabriele Friedrich, Franz Ludwig Ebenhöch, Brigitte Kühborth, Jack Silver, Rafael Rituper "Iron Compounds" in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Wiley-VCH, Wienheim, 2005.
Безводний FeCl2 Хлорид заліза (II) готують додаванням залізного порошку до розчину хлоридної кислоти в метанолі. Ця реакція дає метанольний сольват дихлориду, який при нагріванні у вакуумі приблизно до 160 °C перетворюється на безводний FeCl2. + → +
FeBr2 та FeI2 можна отримати аналогічно.
Альтернативний синтез безводного хлориду заліза (II) полягає у відновленні хлориду заліза (III) (FeCl3) за допомогою хлорбензену: + → + +
Для отримання фероцену хлорид заліза (II) генерується на місці шляхом компропорціонування FeCl3 із залізним порошком у тетрагідрофурані. Хлорид заліза (III) розкладається до хлориду заліза (II) за високих температур: FeCl3 ->[\text{нагрівання}] {2FeCl2} + Cl2
Гідрати Дигідрат, FeCl2(H2O)2, кристалізується з концентрованої хлоридної кислоти. Дигідрат є координаційним полімером. Кожен центр Fe координований з чотирма подвійними містковими хлоридними лігандами. Октаедр добудовується парою аквалігандів, розташованих взаємно в транс-положенні.
Хімічні властивості
FeCl2 та його гідрати утворюють комплекси з багатьма лігандами. Наприклад, розчини гідратів реагують з двома молярними еквівалентами [(C2H5)4N]Cl з утворенням солі тетрахлороферату(II) тетраетиламонію [(C2H5)4N]2[FeCl4]. + → +
Безводний FeCl2, який розчинний у тетрагідрофурані, є стандартним прекурсором в органометалічному синтезі. FeCl2 використовується для генерації комплексів заліза з N-гетероциклічними карбенами на місці для реакцій перехресного сполучення.
Застосування На відміну від споріднених сульфату заліза (II) та хлориду заліза (III), хлорид заліза (II) має мало комерційного застосування. Окрім використання в лабораторному синтезі комплексів заліза, хлорид заліза (II) служить коагуляційним та флокуляційним агентом в очищенні стічних вод, особливо для стоків, що містять хромати або сульфіди. Він використовується для контролю запаху при очищенні стічних вод. Він використовується як прекурсор для виготовлення різних сортів гематиту, які можуть застосовуватися у різних пігментах. Він є прекурсором для гідратованих оксидів заліза(III), що є магнітними пігментами. FeCl2 також знаходить певне застосування як реагент в органічному синтезі.
Поширення у природі Лавренсит, (Fe,Ni)Cl2, є природним аналогом і типовим (хоча й рідкісним) метеоритним мінералом. Природною формою дигідрату є рокуніт — дуже рідкісний мінерал. До споріднених, але більш складних (зокрема, основних або гідратованих) мінералів належать гіббінгіт, дроніноїт та кулігініт.
Примітки