У клітинній біології ретикуля́рна сполу́чна ткани́на — це тип сполучної тканини з мережею ретикулярних волокон, що складаються з колагену III типу (ретикулум = сітка або мережа). Ретикулярні волокна не є унікальними для ретикулярної сполучної тканини, але лише в цьому типі тканини вони є домінантними.
Ретикулярні волокна синтезуються спеціальними фібробластами, які називаються ретикулярними клітинами. Волокна являють собою тонкі розгалужені структури.
Розташування Ретикулярна сполучна тканина знаходиться навколо нирок, печінки, селезінки та лімфатичних вузлів, пейєрових бляшок, а також у кістковому мозку.
Функція Волокна утворюють м'який скелет (строму) для підтримки лімфоїдних органів (клітин строми лімфатичних вузлів, червоного кісткового мозку та селезінки).
Жирова тканина утримується разом ретикулярними волокнами.
Фарбування Їх можна ідентифікувати в гістології шляхом забарвлення важким металом, таким як срібло, або барвником PAS, який забарвлює вуглеводи. Також можна використовувати барвник Гордона та Голда.
Зовнішній вигляд Ретикулярна сполучна тканина нагадує ареолярну сполучну тканину, але єдиними волокнами в її матриксі є ретикулярні волокна, які утворюють тонку мережу, вздовж якої розкидані фібробласти, які називаються ретикулярними клітинами. Хоча ретикулярні волокна широко поширені в організмі, ретикулярна тканина обмежена певними ділянками. Вона утворює лабіринтоподібну строму (буквально «ліжко» або «матрац»), або внутрішній каркас, який може підтримувати багато вільних клітин крові (переважно лімфоцитів) у лімфатичних вузлах, селезінці та червоному кістковому мозку.
Класифікація Існує понад 20 типів ретикулярних волокон. У ретикулярній сполучній тканині колагенові/ретикулярні волокна III типу (100—150 нм у діаметрі) є основним волокнистим компонентом. Вона утворює архітектурний каркас печінки, жирової тканини, кісткового мозку, селезінки та базальної мембрани, і це лише деякі з них.
Див. також
Клітини Дейтерса Ретикулярна мембрана внутрішнього вуха
Примітки