Аарон Якович Альтгаузен (, Люцин, Вітебська губернія, нині Лудза, Латвія — , Харків) — лікар, діагност, доктор медичних наук (1944), професор (1951).
Життєпис 1908 року закінчив Вітебську гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університета, який закінчив 1919 року.
Від 1910 року працював у лабораторії С. Л. Ерліха, засновника наукової школи лікарів-лаборантів в Україні. З 1918 року працював у Харківському науково-дослідному інституті лабораторної діагностики під керівництвом Ерліха. Після смерті вчителя продовжив розробку методик цитологічних досліджень.
У період Другої світової війни очолював лабораторію шпиталю на базі Рентґенорадіологічного онкологічного інституту.
У 1948—1960 роках завідував кафедрою лабораторної діагностики Українського інституту удосконалення лікарів у Харкові.
Ініціатор створення Харківського обласного наукового товариства лікарів-лаборантів (1952). Член правління Всесоюзного товариства лікарів-лаборантів.
Наукова діяльність Аарон Альтгаузен автор численних наукових праць і підручників з лабораторної діагностики, виданих у СРСР у 1940–1960-х роках.
Запропонував швидкі способи цитологічної діагностики плоскоклітинного раку шийки матки, вагіни, гортані та інших органів, аденокарциноми шлунка, кишок і легень, а також перехідно-клітинного рака сечового міхура.
Запропонував нові лабораторні методи визначення у біоматеріалах глюкози та індикану.
Ім'ям Альтгаузена названий метод кількісного визначення цукру в сечовині, заснований на аналізі утворень забарвлених сполук у результаті взаємодії глюкози з лугом при нагріванні (запропонований ним 1959 року).
Основні праці
Клинические лабораторные исследования. К., 1936; 1938; Диагностика злокачественных новообразований при микроскопическом исследовании секретов и экскретов. К., 1948; Лабораторные клинические исследования. Москва, 1951; 1956; 1964; София, 1953; Пекин, 1956; Клиническая лабораторная диагностика. Москва, 1959; Морфологическое исследование пунктатов опухолей. Москва, 1962.
Джерела