Меєр Іцкович (Михайло Ісаакович) Кац (, село Михайлівка Володарського району, тепер Житомирського району Житомирської області — , Ізраїль) — радянський господарський діяч, голова колгоспу імені Червоної Армії (зараз ЗАТ «Ольгівське») Вітебського району Вітебської області Білоруської РСР. Член Ревізійної комісії КП Білорусії в 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966).
Життєпис Народився в єврейській робітничій родині. Закінчив 8 класів сільської школи.
Трудову діяльність розпочав у 1938 році учнем автослюсаря та автослюсарем авторемонтних майстерень міста Коростеня Житомирської області.
З 1939 до 1940 року працював кіномеханіком Коростенського міського кінотеатру.
У 1940—1941 роках — кіномеханік відділу кінофікації при виконавчому комітеті Коростенської районної ради депутатів трудящих Житомирської області.
З 1941 року (після початку німецько-радянської війни) перебував в евакуації, у 1941 році закінчив автошколу в місті Омську.
У 1942—1947 роках — водій автомобіля, диспетчер Омського державного союзного заводу № 29 Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР.
У 1947—1951 роках — технік Вітебського відділення (контори) Головного управління із прокату кінофільмів Білоруської РСР.
З 1951 до 1953 року працював водієм Вітебського домобудівного комбінату Білоруської РСР.
Член КПРС з 1952 до 1990 року.
У 1953—1954 роках — начальник транспортного відділу Вітебського домобудівного комбінату.
У 1954—1956 роках — заступник начальника, в 1956—1958 роках — начальник відділу постачання та збуту Вітебського домобудівного комбінату.
У січні 1958 — серпні 1987 року — голова колгоспу імені Червоної Армії села Ольгово Вітебського району Вітебської області Білоруської РСР.
У 1964 році закінчив середню школу в селі Мазолово Вітебської області. У 1970 році закінчив заочно Городоцький технікум механізації сільського господарства Білоруської РСР, технік-механік.
З 4 серпня 1987 до 1990 року — заступник голови колгоспу імені Червоної Армії села Ольгово Вітебського району Вітебської області.
У 1990 році вийшов на пенсію і разом з дітьми емігрував до Ізраїлю в місто Нагарія.
Помер 18 лютого 2003 року в Ізраїлі.
У 2007 році відкрито меморіальну дошку, присвячену Меєру Кацу. Також у 2007 році прийнято рішення назвати іменем Каца одну з вулиць головної садиби/агромістечка Ольгово.
Основні праці Перші кроки спеціалізації. Мінськ, 1963. Зростають хліба високі. Мінськ, 1967. Працею всього досягнеш. Мінськ, 1968. Промислова технологія виробництва молока. Мінськ, 1982.
Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966) орден Леніна (22.03.1966) орден Жовтневої Революції (8.04.1971) орден Трудового Червоного Прапора (16.03.1981) орден Дружби народів медалі три Почесні грамоти Верховної ради Білоруської РСР (13.06.1973, 7.02.1980, 13.06.1983)
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984 Знаменитые люди Витебщины