«Блакитний Марс» () — роман, що завершує марсіанську трилогію Кіма Стенлі Робінсона. Він був опублікований у 1996 році та отримав премію «Г'юго» у 1997 році.

Роман продовжує дію саме там, де зупинилася книга «Зелений Марс», показуючи наслідки другої марсіанської революції, що відбувається в кінці попередньої книги, завжди з точки зору тих, хто вижив з Першої сотні, а також інших персонажів, таких як Ніргал. Він поділений на чотирнадцять частин, але загальна тривалість твору не перевищує тривалість попередніх частин.

Книга охоплює період з 2127 року, року другої революції, до 2212 року, коли відбуваються нові події великого значення. Ті з Першої сотні, хто ще не загинув, досягли віку понад сто п'ятдесят років, але залишаються в доброму здоров'ї завдяки вдосконаленням методів лікування довголіття. Такі персонажі, як Сакс Рассел, Енн Клейборн та Майя Тойтовна, відіграють значну роль у цій заключній роботі, як і двоє ектогенів (дітей, що розвинулися без материнської утроби), народжених у попередньому романі «Зелений Марс»: Ніргал та Джекі. Тінь Хіроко Ай нависає над головними героями, які не знають, чи вірити чуткам про її смерть, чи довіряти тому, що вона десь ще жива.

З іншого боку, тераформування досягло дуже просунутого стану, в якому північний океан стає все більшим, а лід тане все легше. Атмосфера вже придатна для дихання без масок у великих низинних районах навколо моря, і лише височини на півдні та кальдери деяких вулканів Тарсиса залишаються незайманими завдяки наполегливості червоних, які все ще захищають посушливий Марс, який до появи людини.

Сюжет Політичні лідери революціонерів усіх фракцій змушені шукати мирну альтернативу революції, і, заспокоївши настрої терранців, приступають до розробки конституції. Це займає у них кілька років, оскільки політичний спектр Марса широкий і існує багато позицій, які майже неможливо поєднати. Врешті-решт вони досягають нової угоди і отримують власний світовий уряд, обраний ними самими, позбавляючись контролю з боку Землі.

Тим часом планета-мати переживає велику кризу: різке танення південного полюса призвело до підвищення рівня моря більше, ніж передбачалося, і мільйони людей страждають від цієї катастрофи, яка супроводжується безпрецедентним перенаселенням. Метанаціональна компанія Praxis, союзник марсіан, розробляє новий тип внутрішньої організації, заснований на співпраці працівників, які володіють частиною підприємства. Крім того, вона починає поширювати лікування для продовження життя за дуже доступною ціною і без обмежень, що є найбільшим страхом правлячих сил на той час на Землі. Інші метанаціональні корпорації змушені втратити свою владу і перейти на нову модель кооперативів, щоб не бути знищеними Praxis. У цій ситуації деякі марсіанські лідери, такі як Майя, Сакс і Ніргал, відправляються в подорож на Землю, щоб зміцнити відносини з сусідньою планетою, обіцяючи допомогу у всьому, що їм потрібно.

У період миру і процвітання, що настає на Марсі, світовим президентом у першому законодавчому органі призначається Надія. Ніргал відійшов від політики, залишаючи її в руках Джекі. Вона отримує більшу частину влади в наступні десятиліття, розпочавши політику заборони імміграції (незважаючи на обіцянки, дані Землі), що в кінцевому підсумку призведе до серйозних проблем для всіх. Одночасно заселяються інші світи Сонячної системи, такі як Венера, Уран, пояс астероїдів або супутники газових гігантів.

Приблизно в середині книги лікування довголіття починає давати збій, і настає раптовий занепад — неминуча смерть, яка спіткає найстарших мешканців, пов'язана з проблемами мозку, які ніхто до того часу не міг вирішити. Ці літні люди, перше покоління Марса, серед яких і Перша сотня, починають відчувати серйозні проблеми з пам'яттю, що змушує їхнього провідного вченого, Сакса Рассела, шукати рішення будь-якою ціною.

Видатні елементи Технологічний прогрес ХХІІ століття, як показано, дозволив розробити термоядерні реактори. Ці реактори, коли їх використовували в космічних кораблях, скоротили подорож між Землею та Марсом до кількох днів. Це зробило Сонячну систему привабливим та доступним місцем для дослідження, і людство легко розширювалося по всій її території. Ближче до кінця історії перші колонізаційні кораблі були навіть запущені до інших зірок, що сповістило про нову еру для людства.

Раптовий спад і проблеми з пам'яттю, що вражають найстарших мешканців, які протягом усієї цієї книги живуть понад двісті років, змушують шукати рішення. Хоча вони дійшли висновку, що неможливо продовжувати життя на невизначений термін за допомогою наявних у них засобів, і погоджуються з тим фактом, що кожен колись помре, Саксу вдається розробити процедуру для реактивації пам’яті та відновлення спогадів, що поступово зникали. Це дозволяє Першій сотні, а згодом і найстаршим мешканцям, щасливо прожити останні десятиліття свого життя на Марсі, який вони допомогли створити.

Див. також Марсіанська трилогія Червоний Марс

Примітки

Література