«Салют» — сімейство радянських середньоформатних однооб'єктивних дзеркальних камер, яке створене і виготовлялося заводом «Арсенал» у Києві. Перша з моделей сімейства мала назву «Салют», виготовлялася з 1957 по 1974 рік, за період виробництва було створено близько 50 тисяч екземплярів. Ця камера була першою середньоформатною дзеркальною камерою, створеною в СРСР. Починаючи з 1972 і до 1980 року виготовлялась модернізована модель «Салют-С», яку оснастили новітнім механізмом стрибучої діафрагми і новим штатним об'єктивом «» 2,8/90. Модернізованих камер було виготовлено близько 30 тисяч штук.

Окрім масових моделей, призначених для цивільного ринку, було створено декілька спеціалізованих модифікацій: «Салют-1», «Салют-1В», «Салют-1М», «Салют-К», які в різні роки використовувалися в космічних програмах СРСР.

Історія Наприкінці 1945 року було прийнято рішення про створення в Києві нового заводу з виготовлення точних оптичних приладів на базі підприємства «Арсенал». Новий підрозділ «Арсеналу» отримав і розмістив обладнання дрезденського заводу , яке дісталося СРСР за репараціями після Другої світової війни. На виробничих потужностях нового заводу розпочався випуск високоякісної фотографічної техніки, спочатку («Киев-II», «Киев-III», «Киев-4»), а згодом і середньоформатної, першим представником якої став «Салют».

Прототип камери Сімейство фотокамер «Салют» було першою спробою заводу створити професійну системну камеру для роботи з плівкою середнього формату. Зовнішній вигляд, конструктив і функціонал «Салют» значною мірою повторює характеристики ранніх камер фірми Hasselblad.

Американський письменник і фотограф стверджував, що за інформацією інженера Zeiss Ikon AG часів Другої світової війни, шведський Hasselblad 1600F і радянський «Салют» були незалежно розроблені на базі німецької військової камери аерофоторозвідки Handkammer Hk 12,5/7×9, створеної в ​​механічних майстернях Фріца Фелька на замовлення Люфтваффе. Було виготовлено тисячі таких камер, одна з них була захоплена шведськими військовими та передана компанії Hasselblad для копіювання. Результатом цієї роботи стала військова камера аерофоторозвідки HK7, що виготовлялася під час війни, а вже після війни на її базі було створено цивільну модель Hasselblad 1600F. Радянські війська також мали серед трофеїв Handkammer Hk 12,5/7×9 і, за цією версією, «Салют» став результатом аналізу і перероблення саме цієї камери.

Більшість дослідників все ж вважає, що при створенні нової фотокамери інженери київського заводу «Арсенал» використовували як зразок саме Hasselblad 1600F, першу у світі комерційно-успішну камеру цього класу. Фактично «Салют» вважають копією Hasselblad, адаптованою до радянських технічних стандартів. Серед західних фотографів «Салют» і його нащадки отримали глузливі назви «Russianblad» та «Hasselbladski». Проте, попри очевидну схожість дизайну, «Салют» мав відмінності від шведського прототипу, окрім того, конструкція камери постійно покращувалась.

Виробництво Виробництво першого покоління камер «Салют» тривало з 1957 по 1974 рік, за цей час було виготовлено близько 50 000 екземплярів. Починаючи з 1972 року у виробництві з'являється нова модернізована модель «Салют-С» з незначними змінами. Нову модель оснастили сучаснішим механізмом стрибучої діафрагми, який відтепер не потребував попереднього відкриття діафрагми. Також до комплекту з камерою увійшов новий штатний об'єктив «Вега-12В» 2,8/90, який мав покращені показники різкості. Окремим аксесуаром до фотокамери можна було придбати пентапризмовий видошукач з кутом спостереження 45°.

Подальший розвиток концепції закладеної сімейством камер «Салют», продовжився у фотоапараті , який починаючи з 1980 року замінив «Салют-С» у серійному виробництві. «Киев 88» мав ряд модифікацій, перша з яких мала лише мінімальні відмінності від сімейства «Салют»: новий штатний об'єктив і модернізовану шахту видошукача з покращеними параметрами світлозахищеності. Натомість більш пізні модифікації комплектувався пентопризмовим видошукачем з вбудованим експонометром, містили тихіший тканинний затвор і новий стандарт кріплення об'єктивів «», який дозволяв використовувати з камерою широкий спектр об'єктивів закордонного виробництва.

Окрім серійних моделей, призначених для цивільного ринку, в різні роки було створено ряд унікальних модифікацій, призначених для використання в космічних програмах СРСР. Малосерійні космічні модифікації «Салют» неодноразово використовувались під час орбітальних польотів, а нині є рідкісними колекційними екземплярами.

Загальний опис

Будова Камера має модульну конструкцію. Тіло камери кубічної форми, виготовлене з металу. Окремими елементами до корпусу спереду доєднуються об'єктиви, позаду — касетні блоки з плівкою, а зверху — видошукачі. Затвор шторного типу, з горизонтальним ходом шторки, розміщено безпосередньо перед фокальною площиною. Шторка затвора гофрована, виготовлена з неіржавної сталі завтовшки 0,015 мм і вкрита мідним антибліковим покриттям. Байонетне кріплення об'єктивів дозволяє швидко змінювати оптику. У нижній частині присутні два кріплення для штативу з різьбою 3/8 дюйма: перше знаходиться в центрі тіла камери, а друге зсунуте максимально ближче до переднього краю. Існування двох кріплень штатива дозволяло краще збалансувати вагу камери з різними об'єктивами. Окрім штативу ці кріплення могли бути використані для встановлення спеціального пістолетного руків'я ФР, яке дозволяло фотографу утримувати важку камеру однією рукою і навіть мало спеціальну спускову скобу, натиснувши на яку можна було зробити знімок. Штатно камера комплектувалася складаним шахтним видошукачем, фокусувальний екран якого складався з лінзи Френеля і матового скла з . Характерною особливістю, запозиченою у моделей Hasselblad, було єдине велике руків'я, яке одночасно використовувалось для зведення затвора та встановлення витримки. Розмір кадру становив 6×6 см (зі стандартної плівки 120 типу була можливість отримати до 12 кадрів). Камера могла працювати з різними типами фотоспалахів, як з електронними так і з застарілими хімічними спалахами, відповідний селектор переключення типу спалаху розміщувався зліва на корпусі камери. В центрі цього селектора розміщене гніздо синхроконтакту спалаху.

Окремої уваги заслуговують касети з котушками, що містили плівку. Ці касети кріпилися до тіла камери в задній частині, були оснащені власним лічильником кадрів і спеціальним шибером, що закривав плівку від світла. При встановленому шибері, блокувалася кнопку спуску, щоб не дозволити зробити знімок з закритою касетою, а у випадку коли шибер був вийнятий з касети, блокувалася кнопка від'єднання касети, щоб не дозволити випадково засвітити плівку. В базовий комплект продажу камери входило дві касети, що дозволяло використовувати одночасно два різновиди плівки (наприклад кольорову і чорно-білу), миттєво змінюючи касети на камері.

Між базовою моделлю «Салют» і модернізованою «Салют-С» було дві істотні відмінності. Механізм стрибучої діафрагми було замінено на новий, який не потребував попереднього відкриття діафрагми перед експонуванням. Також нова модель комплектувалася новим штатним об'єктивом «Вега-12В» 2,8/90, який мав покращені показники різкості. Хоча офіційно лінійка камер «Салют» містила лише дві моделі, на практиці конструктив постійно модернізувався. За роки виробництва було створено цілий ряд модифікацій, які відрізнялися як функціоналом, так і зовнішніми елементами.

Комплектація та додаткові аксесуари

Стандартні комплектації СалютСалют-СФотокамера1Видошукачшахтний складний з матовим склом і лінзою ФренеляОб'єктивиІндустар-29Вега-12ВКасети2 касети з котушкамиСвітлофільтриЖС-12 — жовтий світлийЖС-17 — жовтий середнійОС-12 — помаранчевий світлийЖЗ-1.4 — жовто-зелений світлийУФ-1 — ультрафіолетовийКришки об'єктиву1 шт.2 шт. (передня і задня)Супутні об'єктиСпусковий тросик, наплічний ремінь камери, футляр, наплічний ремінь футляру, опис фотокамери, паспорт виробуСпусковий тросик, наплічний ремінь камери, футляр, пакувальна коробка, керівництво з експлуатації Окрім стандартного комплекту обладнання для камери окремо можна було придбати різноманітні змінні об'єктиви з кріпленням «Байонет В», пентапризмовий видошукач з кутом спостереження 45°, штативи чи пістолетне руків'я, та фотоспалахи. Також «Салюти» були сумісними з аксесуарами більш пізньої камери «Київ 88», серед яких були касети для формату кадру 45х60 мм, пентапризмові видошукачі (з різними кутами спостереження) і в тому числі видошукач з вбудованим електронним TTL-експонометром.

Відмінності від Hasselblad

Попри візуальну схожість камер «Салют» і Hasselblad, настільки очевидну, що виникли чутки про копіювання конструкції радянськими конструкторами, між цими камерами були й істотні відмінності. У камерах «Салют» був наявним автоспуск, якого камери Hasselblad з фокальним затвором ніколи не містили. Механізм автоспуску був запроваджений в перших модифікації камер «Салют», але виявився невдалим і часто виходив з ладу. Конструктори постійно працювали над його вдосконаленням, через що положення кнопки автоспуску на камері час від часу змінювалось. Також існувала модифікація, в якій було присутнє руків'я для взводу автоспуску, але окрема кнопка автоспуску була відсутня і запуск процесу здійснювався загальною кнопкою спуску затвора. Через вкрай низьку надійність цього елементу конструкції, згодом від механізму автоспуску в камерах «Салют» відмовились. Камери з автоспуском виготовлялися з 1957 по 1963 роки. У камер «Салют» існував механізм стрибучої діафрагми, який дозволяв здійснювати фокусування при повністю відкритій діафрагмі, що забезпечувало кращу яскравість зображення на матовому склі видошукача. В момент здійснення знімання, спочатку діафрагма автоматично закривалася до наперед виставлених значень і лише потім відпрацьовував механізм затвора. В моделі «Салют-С» механізм стрибучої діафрагми змінили на більш сучасний, який не потребував попереднього відкриття діафрагми. Ані Hasselblad 1600F, ані Hasselblad 1000F подібними механізмами оснащені не були. Керування діафрагмою в них здійснювалось повністю вручну, тобто якщо оператор відкривав діафрагму для покращення зображення на матовому склі, то після завершення фокусування він мав руками закрити діафрагму до потрібної величини й лише потім здійснювати спуск затвора.

Модифікації