Сергі́й Васи́льович Медведю́к — (15 березня 1996, с. Черськ, Камінь-Каширський район, Волинська область — 24 листопада 2023, с. Першотравневе, Куп'янський район, Харківська область) український військовослужбовець, старший бойовий медик, мужній воїн та учасник бойових дій на сході України у складі 14 окремої механізованої бригади ім. князя Романа Великого.
Біографія
Сім'я Сергій зростав у багатодітній сім'ї Василя та Наталії Медведюків. Мав старшого брата Івана, з яким завжди був пліч-о-пліч, адже різниця у віці становила лише два роки. Також у Сергія є сестри Тетяна та Оксана, до яких він завжди ставився з добротою та любов'ю. У сім'ї зростав активним і рішучим хлопцем, який завжди приходив на допомогу.
Шкільні роки Навчався у Черській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка нині має назву «Черська гімназія-філія ОЗЗСО Троянівський ліцей», а згодом продовжив навчання в Троянівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, що нині має назву «ОЗЗСО Троянівський ліцей». У шкільні роки проявляв інтерес до історії України та активно здобував знання з різних предметів. Ще з того часу у Сергія формувалися риси справедливості та доброти, які згодом стали основою його мужності та відданості службі.
Навчання в університеті У 2013 році вступив до Українського державного університету залізничного транспорту м. Харків. За роки навчання здобув ступінь бакалавра, а згодом після його завершення вирішив продовжити освіту та здобути ступінь магістра зі спеціальності «Галузеве машинобудування» за якою згодом працював.
Шлях до служби Після закінчення університету Сергій проходив строкову службу у Збройних силах України, де отримав базову військову підготовку та за успішне виконання обов'язків здобув військове звання старшого солдата.
У вересні 2022 року вступив до лав Збройних сил України, задля захисту Батьківщини від ворога. Разом зі старшим братом Іваном захищали Україну, але у складі різних бригад.
Сергій відзначався хоробрістю під час оборони позицій: під вогнем завжди підтримував побратимів та сумлінно виконував свої службові обов'язки.
10 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання отримав осколкове поранення в області ноги. Попри це поранення, Сергію довелося самостійно подолати близько 4 км до безпечного місця.
У місті Харків, у якому він не так давно навчався, проходив лікування в одному з госпіталів. Під час проходження реабілітації, мав змогу відвідати рідний дім. Тоді мама Наталія, батько Василь, сестри Тетяна та Оксана бачили його востаннє, адже навіть після поранення Сергій повернувся до захисту України.
Повернувшись до служби пройшов курс навчання «Бійця-рятувальника», оскільки виконувати попередні обов'язки стало набагато важче. Здобув звання старшого бойового медика, який врятував не одне життя.
24 листопада 2023 року Сергій Васильович Медведюк вирушив у свій останній бій за рідну землю, під час якого врятував життя своїм побратимам, але, на жаль, сам героїчно загинув захищаючи нашу свободу.
Сергію назавжди залишиться 27 років.
Похований воїн у рідному селі. Люди із всієї громади навколішки проводили в останню путь воїна, гірко оплакуючи його.
Нагороди та відзнаки
Відзнака «За хоробрість в бою» — за виявлену мужність під час виконання бойових завдань, 2022 Відзнака «Князівський хрест Героя. Навіки в строю» (посмертно), 2024 Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), 2024
Грамоти та подяки
Подяка « За старанність та розумову ініціативу, високі досягнення у повсякденній службовій діяльності» — від полковника за сумлінну строкову службу, 2020 Грамота «За старанність, розумову ініціативу, відвагу та сумлінне виконання службових обов'язків» — видана командиром військової частини, 2022
Примітки
Посилання Медведюк Сергій Васильович Загинув на Харківщині: 27-річному волинському бойовому медику просять надати звання Героя України На війні з російськими окупантами загинув захисник з Черська