Ніязі Зульфугарович Тагізаде-Гаджибеков (творчий псевдонім Ніязі) (, місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — , місто Баку, тепер Азербайджан) — азербайджанський радянський диригент, композитор, доктор музикознавчих наук. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 3—9-го скликань (1951—1980 роки). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (в 1984 році). Народний артист СРСР (1959). Герой Соціалістичної Праці (19.08.1982).

Життєпис Народився в родині композитора. У 1921 році грав на скрипці в турецькому військовому оркестрі.

Здобув першу музичну освіту, займаючись на скрипці в школі імені Ю. Шефферлінга. З 1925 до 1926 року займався за класом композиції у Михайла Гнесіна в Третьому показовому державному музичному технікумі імені Гнесіних (нині Музичне училище імені Гнесіних) у Москві. Потім займався в Аро Степаняна в Єреванській державній консерваторії та в Гаврила Попова в Ленінградському центральному музичному технікумі (1929—1930 роки, до кінця не довчився через проблеми зі здоров'я).

У 1932—1933 роках — завідувач сектору науки, літератури та мистецтва Народного комісаріату освіти Дагестанської АРСР.

З 1933 до 1934 року навчався в Бакинській консерваторії (викладачі — Леопольд Рудольф і Стефан Штрассер).

У 1935—1937 роках — завідувач музичної частини Азербайджанської кіностудії.

У 1937—1938 роках — художній керівник Азербайджанської державної естради.

Одночасно в 1937—1948 роках — диригент Азербайджанського театру опери та балету імені Ахундова.

З 1938 до 1948 року — художній керівник Державного джазу Азербайджану, художній керівник Азербайджанської державної філармонії імені Магомаєва.

У 1938—1944 роках — заступник голови організаційного комітету Спілки композиторів Азербайджанської РСР. На початку німецько-радянської війни Ніязі пожертвував 3000 рублів у Фонд оборони.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З 1948 до 1960 року — головний диригент Азербайджанського симфонічного оркестру імені Узеїра Гаджибекова.

У 1951—1952 і 1958—1959 роках — головний диригент Азербайджанського театру опери та балету імені Ахундова.

З 1956 року — член правління Спілки композиторів Азербайджанської РСР.

У 1960—1961 роках — головний диригент Ленінградського театру опери та балету імені Кірова (нині Маріїнський театр Санкт-Петербурга).

У 1961—1965 роках — директор, художній керівник та головний диригент Азербайджанського театру опери та балету імені Ахундова.

З 1964 року — художній керівник та головний диригент Азербайджанського симфонічного оркестру імені Узеїра Гаджибекова.

Одночасно в 1968—1970 роках — директор Азербайджанської державної філармонії імені Магомаєва в місті Баку.

Закінчив аспірантуру Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова.

У 1979 — 2 серпня 1984 року — директор Азербайджанської державної філармонії імені Магомаєва в місті Баку.

Гастролював за кордоном. Виступав у Празі, Берліні, Будапешті, Бухаресті, Нью-Йорку, Парижі, Стамбулі, Тегерані, Лондоні та Пекіні.

Помер 2 серпня 1984 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання.

Творчість

Диригування

Опери «Керогли» Узеїра Гаджибекова (1937) «Наргіз» Мусліма Магомаєва (1938) «Ветен» («Батьківщина») Кара Караєва та Ахмеда Гаджиєва (1945) «Севіль» Фікрета Амірова (3-я ред., 1959) «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського «Пікова дама» Петра Чайковського «Доля людини» Івана Дзержинського «Надія Світлова» Івана Дзержинського «Князь Ігор» Олександра Бородіна «Кармен» Жоржа Бізе «Богема» Джаккомо Пуччіні «Продана наречена» Бедржиха Сметани «Аїда» Джузеппе Верді.

Балети «Гюльшен» Солтана Гаджибекова (1951) «Сім красунь» Кара Караєва (1959) «Стежкою грому» Кара Караєва (1960) «Спляча красуня» Петра Чайковського (1961) «Легенда про кохання» Аріфа Мелікова (1961) «Кам'яна квітка» Сергія Прокоф'єва (1961)

Симфонічні твори Симфонічна поема «Лейлі та Меджнун» Кара Караєва (1947) 2-я сюїта з балету «Стежкою грому» Кара Караєва (1967) Симфонія «Пам'яті Леніна» Ахмеда Гаджиєва (1971)

Основні твори

Опери «1920 рік» (опера-кантата, 1940) «Хосров і Ширін» (за однойменною поемою Нізамі, 1942)

Балет «Чітра» (за мотивами поеми Рабіндраната Тагора, 1961)

Твори для оркестру «Закатальська сюїта» (1934) «Концертна лезгінка» (1939) Увертюра-фантазія «У бою» (1943) Картина «Пам'яті героїв» (1944) «Поема» для фортепіано та симфонічного оркестру (1945) Симфонічний мугам «Раст» (1949) «Концертний вальс» (1954) Сюїта з балету «Чітра» (1970).

Інші твори Пісні на слова азербайджанських поетів, у тому числі «Пісня про Батьківщину» (1937) Музика до фізкультурних парадів (1938, 1940, 1941, 1947) Музично-сценічна композиція «Квіти одного саду» для солістів, хору, оркестру азербайджанських народних інструментів (1949) «Пісня та танець» для струнного квартету (1959) П'єси для духового оркестру Пісні, обробки народних пісень Редакції 1-го акту опери «Наргіз» Мусліма Магомаєва, опери «Ашуг-Гаріб» Зульфугара Гаджибекова, музичної комедії «Аршин мал алан» Узеїра Гаджибекова.

Музика для драматичного театру та кіно Музика до драматичних спектаклів, у тому числі «Зруйноване гніздо» Абдуррагім-бека Ахвердієва, «У 1905 році» та «Алмас» Джафара Джабарли, «Вагіф» Самеда Вургуна, «Платон Кречет» Олександра Корнійчука.

Фільмографія

1936 — «Алмас» (композитор) 1936 — «Türk qadınının baharı» (композитор) 1938 — «Радянський Азербайджан» (композитор) 1939 — «Селяни» (композитор) 1940 — «Новий горизонт» (композитор) 1940 — «İyirminci bahar» (композитор) 1945 — «Аршин малий алан» (диригент) 1947 — «По той бік Аракса» (композитор) 1947 — «Фаталі-хан» (композитор) 1948 — «Вечірній концерт» 1954 — «Рідному народу» (фільм-вистава) (композитор) 1957 — «Так народжується пісня» (композитор) 1957 — «Двоє з одного кварталу» (диригент) 1958 — «Тіні повзуть» (диригент) 1959 — «На далеких берегах» (диригент) 1959 — «Таємниця фортеці» (диригент) 1959 — «Справжній друг» (диригент) 1960 — «Маттео Фальконе» (диригент) 1964 — «Коли пісня не закінчується» (диригент) 1964 — «Кого ми більше любимо» («Сила тяжіння») (кіноальманах) (диригент) 1964 — «Чарівний халат» (диригент) 1970 — «Шукайте дівчину» (диригент) 1975 — «Маестро Ніязі» 1977 — «Композитор Муслім Магомаєв» 1981 — «Співає земля» 1983 — «Маестро Ніязі» 2002 — «Маестро» 2007 — «Маестро Ніязі».

Родина Батько — Зульфугар Гаджібеков (1884—1950), композитор. Заслужений митець Азербайджанської РСР (1943). Мати — Беюкханум Гаджибекова. Дядько — Узеїр Гаджибеков (1885—1948), композитор. Народний артист СРСР (1938). Дружина (з 1933 року) — Хаджар Гаджибекова, дітей від цього шлюбу не мав За деякими джерелами був одружений з Баріят Солтан Меджидівною Мурадовою (1914—2001), акторкою. Народна артистка СРСР (1960).

Нагороди і премії Герой Соціалістичної Праці (19.08.1982) два ордени Леніна (23.03.1976, 19.08.1982) орден Жовтневої Революції (2.07.1971) орден Трудового Червоного Прапора (18.11.1967) орден «Знак Пошани» (17.04.1938) орден «Кирило і Мефодій» (Народна Республіка Болгарія) медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «Ветеран праці» медаль імені Біла Бартока (Угорська Народна Республіка) медаль міста Карл-Маркс-Штадта (Німецька Демократична Республіка) медалі лауреат Всесоюзного огляду диригентів (1946) Сталінська премія ІІ ст.(1951) — за концертно-виконавчу діяльність Сталінська премія ІІ ст.(1952) — за диригування балетною виставою «Гюльшен» Солтана Гаджибекова Державна премія Азербайджанської РСР імені Узеїра Гаджибекова (1967) Премія Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР (1972) Міжнародна премія імені Джавахарлала Неру (1974) дві Почесні грамоти Верховної Ради Азербайджанської РСР (1945, 26.12.1972) Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1940) Народний артист Азербайджанської РСР (1955) Народний артист Вірменської РСР (1962) Народний артист СРСР (9.06.1959) Почесний громадянин Тбілісі (1982).

Пам'ять 18 вересня 1994 року відбулося відкриття будинку-музею Ніязі. У 2017 році в Баку було відкрито пам'ятник Ніязі.

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984 Мир маэстро Ниязи Ниязи Тагизаде — Гаджибеков