Джаліла Хайдер (урду/; , Кветта, Белуджистан, Пакистан) — пакистанська захисниця прав людини та політична активістка. Знана як перша адвокатка з хазарейської меншини Кветти та захисниця прав своєї громади. Членка Робітничої партії Авамі, лідерка белуджистанської філії Жіночого демократичного фронту, а також активістка Руху пуштунських тахафузів. Засновниця некомерційної організації «Ми, люди — Пакистан», метою якої є розширення можливостей місцевих громад у Белуджистані шляхом зміцнення можливостей для вразливих жінок і дітей.

Потрапила до списку «100 жінок» 2019 року за версією BBC, а у березні 2020 року Державний департамент США обрав її найхоробрішою жінкою світу. 2022 року вперше в історії отримала «Пакистанську премію миру» за свою роботу та внесок у встановлення толерантності та сталого миру в країні.

Ранні роки й освіта Народилася 10 грудня 1988 року в Кветті, Белуджистан, Пакистан. Здобула ступінь магістра міжнародних відносин Белуджистанському університеті.

2020 року отримала стипендію в Університеті Сассекса — державному дослідницькому університеті, розташованому у Фалмері, Сассекс, Англія.

Кар'єра Підтримувала права вразливих громад і виступала проти порушень прав людини та зловживань, з якими вони стикаються. Провадила кампанії проти насильницьких зникнень і вбивств політичних діячів белуджів, а також очолювала протести та сидячі страйки проти етнічних чисток хазарейців. Бере участь у виступах проти звірств, з якими стикаються пуштуни, і вважає, що їхній біль схожий, оскільки всі вони вимагають свого права на життя, гарантованого Конституцією Пакистану. У березні 2018 року виступила на зустрічі Руху пуштунів тахафузів у Кветті, за що зазнала критики та переслідувань.

Після чотирьох нападів, спрямованих проти громади хазарейців у квітні 2018 року, протягом п'яти днів очолювала мирний табір голодування. Разом з іншими лідерами вимагала, щоб начальник штабу армії Пакистану Камар Джавед Баджва відвідав громаду та вжив конкретних заходів для притягнення винних до відповідальності та забезпечення безпеки. Разом зі старійшинами громади провели безрезультатні переговори з головним міністром Белуджистану Міром Абдулом Куддусом Бізенджо, федеральним міністром внутрішніх справ Ахсаном Ікбалом, міністром внутрішніх справ провінції Міром Сарфразом Бугті. Після зустрічі Камара Джаведа Баджви зі старійшинами племені та представниками громади, зокрема хазарейками, для яких забезпечив безпеку та захист права громади на життя, страйк припинили. Після голодування, 2 травня 2018 року, Голова Верховного суду Пакистану Міан Сакіб Нісар звернув особливу увагу на вбивства хазарейців. На наступному слуханні 11 травня ці цілеспрямовані вбивства кваліфікували як етнічні чистки хазарейської громади, і Нісар доручив усім службам безпеки подати звіти про сили, що стояли за цими вбивствами.

Окрім політичної активності, займалася юридичною практикою в Раді адвокатів Белуджистану. Спеціалізується на захисті прав жінок і надає безкоштовні юридичні послуги людям, які не можуть дозволити собі юридичну допомогу з широкого кола питань, зокрема справедливе правосуддя, позасудові вбивства, домашнє насильство, шлюбні суперечки, сексуальні домагання та права власності.

2018 року зустрілася з національним координатором Національного управління з боротьби з тероризмом Іхсаном Гані, щоб висловити скарги хазарейських жінок, які стикаються з соціальними, економічними й адміністративними проблемами через вбивства їхніх чоловіків-годувальників.

Зробила свій внесок у феміністичну боротьбу в Белуджистані, борючись проти норм патріархату й очолюючи всі основні рухи, зокрема Ауратський марш.

Досягнення 2014 року обрана стипендіатом програми «Нові лідери Пакистану» Атлантичної ради. 2015 року стала членкою першої групи пакистанських соціальних підприємців, що проводилася стипендіатами Rajeev Circle. 2015 року потрапила до списку 5 найвпливовіших жінок Пакистану. Була стипендіаткою програми 2016 року «Молоді зв'язки майбутнього» Шведського інституту.

2019 року включена до списку «100 жінок» від BBC. У березні 2020 року Державний секретар США обрав її найхоробрішою жінкою світу.

2020 року ушанована нагородою Hum TV за свої досягнення за попередній рік.

Загрози Зазнала критики з боку суспільства, а також погроз і переслідувань з боку державних і недержавних структур за свою активну діяльність проти порушень прав людини. У березні 2019 року її внесли до списку осіб, яким заборонено виїжджати з Пакистану, за її участь у публічних зібраннях руху «Пуштун Тахафуз».

Примітки

Посилання