Карл Фельдманн (; 12 серпня 1875, Вільгельмсгафен — 8 липня 1963, Ланштайн) — німецький офіцер, контрадмірал запасу рейхсмаріне.

Біографія Фельдманн був сином Фрідріха ФельдманнаHorst Höfer (Bearb.): Otto Feldmann, in ders.: Sächsischer Bauernkalender, Jahrgang 1929, S. 7; PDF-Dokument über die Sächsische Landesbibliothek – Staats- und Universitätsbibliothek Dresden, майбутнього обербургомістра Вільгельмсгафена, та його дружини Елізабет, уродженої Герберц. Його брат-близнюк Отто Фельдманн (1875–1948) також став морським офіцером.

Разом з братом Карл Фельдманн вступив до Імперського флоту 9 квітня 1892 року і був підвищений до лейтенанта-цур-зее в середині вересня 1895 року.

Під керівництвом віцеадмірала Людвіга фон Шредера він служив капітан-лейтенантом (підвищений 1 квітня 1904 року) та штабним офіцером у 2-й ескадрі Флоту відкритого моря. 26 грудня 1909 року його підвищено до корветтен-капітана. Пізніше, до червня 1915 року, він був першим помічником капітана на «Кайзері», а потім служив начальником відділу в Оперативній групі штабу ВМС до травня 1917 року. Як фрегаттен-капітан (підвищений у званні 18 вересня 1915 року), він також недовго командував броненосним крейсером «Принц Генріх» у листопаді/грудні 1915 року та лінкором «Веттін» у січні/лютому 1916 року; «Веттін» щойно став навчальним та строєвим кораблем 1-ї військово-морської інспекції та був повністю виведений з експлуатації в липні 1916 року. З квітня по червень 1916 року Фельдманн знову взяв на себе командування «Веттіном». З 22 травня 1917 по 9 липня 1918 року він командував легким крейсером «Кенігсберг» і був підвищений до капітана на цій посаді 17 березня 1918 року. Наприкінці 1917 року він брав участь у Другій битві за Гельголанд з «Кенігсбергом», флагманським кораблем 2-ї розвідувальної групи під командуванням контрадмірала Людвіга фон Ройтера, який був пошкоджений у бою. З 13 липня 1918 року до середини грудня 1918 року він командував лінійним крейсером «Фон дер Танн». Він був звільнений з ВМС 9 березня 1920 року.

Пізніше йому було присвоєно звання контрадмірала запасу. Він обіймав, серед інших посад, посаду міністерського директора в Імперському міністерстві праці.

Сім'я 24 липня 1941 року він одружився з Йоганною Бем (1894–1974) у Вернігероде.

Примітки

Література

Marine-Offizier-Verband (Hrsg.), Albert Stoelzel: Ehrenrangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. 1914–18. Thormann & Goetsch, Berlin 1930, S. 140.