Обсерваторія Душак-Ерекдаг — колишня українська астрономічна обсерваторія в Туркменістані. Розташовувалась на горі Душак-Ерекдак, між горами Копет-Даг і пустелею Каракуми, на висоті близько м над рівнем моря, приблизно за 45 км від Ашгабата. Місце обрали за низький рівень світлового забруднення та сприятливі кліматичні умови, які дозволяли використовувати обсерваторію 200 ночей на рік.

Заснована 1991 року. На території обсерваторії з 1992 року розташовувалася спостережна станція Одеської обсерваторії. Деякий час вона була єдиною астрономічною обсерваторією в Туркменістані. 2005 року виникли проблеми з доступом українських астрономів до обсерваторії. Нині обсерваторія зруйнована.

Історія Наприкінці 1980-х років поблизу місця нинішньої обсерваторії встановили телескоп українського виробництва діаметром 1 метр із ширококутною оптикою для спостереження штучних супутників і комет. Згодом на місці колишнього радянського військового комплексу побудували три куполи для розміщення трьох нових телескопів, а також кілька офісних та службових будівель і гуртожиток для персоналу. Це була найпівденніша астрономічна обсерваторія на території СРСР. Вона розташовувалась у так званому «провалі» — довготній ділянці на Землі, на яку припадає найменша кількість діючих обсерваторій. За 4 км на південь від обсерваторії є недобудований військовий комплекс «Оріон».

Після розпаду СРСР уряд Туркменістану націоналізував обсерваторію та передав її Академії наук Туркменістану. З трьох запланованих нових телескопів встановили лише один — бінокулярний рефлектор з двома дзеркалами з дзеркалом 50 см, тоді як два інші куполи залишалися порожніми. Між 1991 і 1992 роками в межах наукової співпраці з Україною на місці обсерваторії збудували спостережну станцію Одеської обсерваторії, де розмістили рефлектор з апертурою 80 см.

З початку 2000-х років обсерваторія працювала під спільним контролем Одеського університету та Гідрогеологічного комітету уряду Туркменістану, який перейняв управління нею від Академії наук Туркменістану. Обсерваторія переживала періоди труднощів через зменшення фінансування з боку Одеського університету та уряду Туркменістану, які вона долала, беручи участь у міжнародних наукових програмах, що приносило додаткове фінансування від наукових установ, які замовляли спостереження. Після 2005 року виникли проблеми з доступом українських астрономів до обсерваторії.

2015 року обсерваторія встановила контакти з Російської академії наук для участі обсерваторії в міжнародному спостережному проєкті ISON. Участь у проєкті передбачала допомогу Росії в модернізації наявних телескопів та розміщенні нового автоматизованого телескопа з аксесуарами та програмним забезпеченням для спостереження астероїдів та космічного сміття. Зараз обсерваторія зруйнована.

Інструменти та діяльність

1-метровий ширококутний телескоп (D = 1 м, f/1.8, система швидкий Шварцшильд, виготовлений Одеською обсерваторією) 65-см телескоп (виготовлений Одеською обсерваторією) двотрубний телескоп АЗТ-28 (2 × 0,5 м), система Кассегрена «РК-800» (D = 80 см, f/14.3, поле зору 20′, 1991 рік) — телескоп системи Річі — Кретьєна з двоканальним фотометром (належав Одеській обсерваторії)

Планувалося встановлення додаткових телескопів, зокрема рефлектора з об'єктивом 2 метри, але ці прилади не встановили, а два куполи, призначені для їх розміщення, залишилися порожніми.

Обсерваторія проводила спостереження змінних зір за допомогою високоточної фотометрії, астеросейсмологічні дослідження та спостереження комет і астероїдів. Вона брала участь у проєктах WET (Whole Earth Telescope) та DSN (Delta Scuti Network). Точність неперервної фотометрії становила 1–2 тисячних зоряної величини.

Примітки

Література