Ігор Дмитрович Багрій ( ) — український геолог. Доктор геологічних наук (2014), професор (2020).
Життєпис Ігор Багрій народився 27 листопада 1939 року в Жмеринці Вінницької області. У 1967 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.
У 1965–1967 роках працював в Інституті гідромеханіки АН УРСР. Від 1967 року — в Інституті геологічних наук НАН України: у 2014–2022 — заступник директора з наукової роботи, від 2022 — завідувач відділу геологічної екології та пошукових досліджень. За сумісництвом від 2024 року — провідний науковий співробітник Центру інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України в Києві.
Від 2023 року — головний редактор журналу «Мінеральні ресурси України».
Наукова діяльність Наукова діяльність Ігоря Дмитровича пов’язана зі створенням і впровадженням пошукових технологій та апаратурних комплексів для видобутку вуглеводнів і підземних вод, а також з питаннями безпеки праці у вугільних шахтах. Проводить геоекологічні дослідження, зокрема вивчає геодинамічні явища шахтних виробок і процеси забруднення поверхневих і підземних вод у зонах інтенсивного промислового навантаження.
Основні праці
Нагороди
2007: Державна премія України в галузі науки і техніки
Література
Багрій Ігор Дмитрович / В. О. Ємельянов // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025.