Марія Андріївна Ангарська (, село Первомайське (нині Донецька область) — , Харків) — фармакохімік, доктор фармацевтичних наук (1967), професор (1969), директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1937—1969).

Життєпис У 1930 році закінчила Одеський хіміко-фармацевтичний інститут за спеціальністю хімік-аналітик .

Після завершення навчання протягом року працювала в Українському інституті патології і гігієни праці (м. Харків), у лабораторії токсикології та санітарно-хімічної оборони.

У 1931—1937 роках працйювала в Українському інституті експериментальної фармації: спочатку молодшим науковим співробітником, згодом старшим науковим співробітником.

У 1937—1969 роках — директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

У роки Другої світової війни інститут було евакуйовано до міста Фрунзе Киргизької РСР. У цей період забезпечила збереження кадрового складу та організацію роботи інституту в умовах воєнного часу. У воєнні роки під її науковим керівництвом було проведено фармакогностичний аналіз 240 видів рослин флори Киргизії, а також організовано виробництво знеболювальних, ранозаживляючих і серцево-судинних препаратів першої допомоги. Паралельно працювала асистентом, а згодом доцентом кафедри фармакології Киргизького медичного інституту.

Після реевакуації до Харкова в Українському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті було здійснено перепрофілювання діяльності на розробку лікарських засобів за повним циклом — від наукових досліджень до впровадження у медичну практику. У 1951—1970 роках під її керівництвом інститут впровадив у медичну практику понад 60 лікарських препаратів, більшість з яких мали рослинне походження.

У 1969—1975 — завідувач лабораторії фармакології інституту, у 1976—1994 роках — науковий консультант.

У 1944—1951 роках за сумісництвом працювала в Харківському фармацевтичному інституті, де очолювала кафедру фармакології.

У 1967 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук на тему «Порівняльна характеристика деяких серцевих глікозидів». У 1969 році їй було присвоєно звання професора.

Нагороди

орден Леніна орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку»

Наукова діяльність Досліджувала хімічні сполуки із серцево-судинною активністю. Брала участь у вивченні та впровадженні в медичну практику близько 20 серцевих глікозидів і коронаророзширювальних препаратів. Працювала над удосконаленням підходів до створення нових лікарських засобів для кардіології.

Є автором понад 100 наукових праць і 10 винаходів.

Багато років була членом редакційної ради журналу Фармакологія і токсикологія АМН СРСР, а також Всесоюзного наукового товариства фармакологів. Під її керівництвом виконано 12 докторських і кандидатських дисертацій.

Основні праці

Действие строфантина на содержание адениннуклеотидов сердечной мышцы // Фармакол. и токсикол. — 1943. — № 3; Сирениотоксин — новый сердечный гликозид // Фармакол. и токсикол. — 1957. — № 1; О коронарорасширяющем действии препаратов растительного происхождения // 9-й съезд Всесоюз. об-ва физиологов, биохимиков и фармакологов. Т. 3. Москва; Минск, 1959 (співавтор); Фармакологічне дослідження пентаеритритолтетранітрату (ериніту) // Фармац. журн. — 1961. — № 2 (співавт.); Викалин — комбинированный препарат для лечения больных язвенной болезнью // ВД. 1961. № 3; До фармакологічних властивостей серцевого глікозиду бовозиду А // Фармац. журн. — 1965. — № 1 (співавт.); До фармакології вітчизняного ерготаміну тартрату // Фармац. журн. — 1966. — № 1 (співавт.); Сравнительная фармакологическая характеристика некоторых сердечных гликозидов (докт. дис.). — Х., 1968; Деякі дані до загальної фармакології глікозиду СК // Фармац. журн. — 1968. — № 3 (співавт.); О кумулятивном эффекте сердечных гликозидов (обзор) // Фармакол. и токсикол. — 1969. — № 6 (співавт.); Зависимость между биологической активностью и сахарным компонентом сердечных гликозидов // Фармакология и токсикология. Фармакотерапия заболеваний сердечно-сосуд. системы. К., 1974. Вып. 9.

Примітки

Джерела