Феліче Пулічі (, 22 грудня 1945, Совіко — 16 грудня 2018, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Лаціо», з яким став чемпіоном Італії.

Клубна кар'єра Народився 22 грудня 1945 року в місті Совіко. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Адзурра Альбіате» та «Лекко». У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Лекко», в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах чемпіонату, після чого протягом 1968—1972 років захищав кольори клубу «Новара».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 1972 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, не пропускаючи жодного матчу, і взяв участь в історичному чемпіонстві Італії у сезоні 1973/74 років.

Згодом з 1977 по 1981 рік грав у складі команд «Монца» та «Асколі».

У 1981 році він повернувся до «Лаціо», який тоді грав у Серії B, лише на один сезон, після чого завершив ігрову кар'єру. Загалом за свою кар'єру він зіграв 202 матчі за «б'янкочелесті» у чемпіонаті, кубку країни та європейських змаганнях. Він залишився в «Лаціо» на посаді тренера молодіжної команди. Того ж року, з приходом Джорджо Кінальї на посаду президента клубу, Пулічі приєднався до управлінського складу на посаді генерального менеджера, де обіймав різні керівні посади, включаючи генерального менеджера, керівника молодіжного сектору «Лаціо» та члена генерального секретаріату. Після того, як з 2006 по 2007 рік він був генеральним менеджером «Асколі», він обіймав посаду федерального секретаря Італійської федерації спорту глухих.

Виступи за збірну Залучався до складу молодіжної збірної Італії до 23 років. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Помер 16 грудня 2018 року на 73-му році життя в лікарні Умберто I в Римі. Похорон відбувся через два дні в базиліці Крісто Ре в районі Праті, після чого він був похований на кладовищі Санта-Нінфа у Ф'юмічіно.

Титули і досягнення Чемпіон Італії (1): «Лаціо»: 1973/74

Примітки

Посилання