Міжнародний фіксований календар (також відомий як план Котсворта, календар Котсворта, план Істмана або Yearal) — це запропонована реформа григоріанського календаря, розроблена Мозесом Б. Котсвортом, уперше представлена у 1902 році. Міжнародний фіксований календар поділяє рік на 13 місяців по 28 днів кожен. Як різновид вічного календаря, він має властивість, що кожна дата щороку припадає на той самий день тижня. Хоча на державному рівні його ніколи офіційно не було впроваджено, підприємець Джордж Істман запровадив його використання в компанії Eastman Kodak у 1928 році, де календар застосовувався до 1989 року. Хоча його іноді описують як 13-місячний календар або календар з рівними місяцями, ці характеристики притаманні й різним іншим альтернативним календарним системам.
Правила Календарний рік складається з 13 місяців по 28 днів кожен, поділених рівно на 4 тижні (13 × 28 = 364). Додатковий день, який додається наприкінці року як святковий (після 28 грудня, тобто відповідає 31 грудня за григоріанським календарем), іноді званий «Днем року» (Year Day), не належить до жодного тижня і доводить загальну кількість днів до 365. Кожен рік збігається з відповідним роком григоріанського календаря, тому 1 січня в календарі Котсворта завжди припадає на 1 січня за григоріанським календарем.
Дванадцять місяців мають ті самі назви й порядок, що й у григоріанському календарі, за винятком того, що додатковий місяць вставлено між червнем і липнем та названо Сонце (Sol). Розташований у середині літа (з погляду авторів календаря з Північної півкулі) й охоплюючи середину року та сонцестояння, цей новий місяць отримав свою назву як данину сонцю.
Високосні роки в Міжнародному фіксованому календарі мають 366 днів, а правило їх визначення збігається з григоріанським. Високосним є кожен рік, номер якого ділиться на 4, за винятком років, що діляться на 100, якщо тільки вони також не діляться на 400. Таким чином, хоча 2000 рік був високосним, 1700, 1800 і 1900 роки були звичайними.
У Міжнародному фіксованому календарі додатковий день у високосні роки вставляється як 29 червня — між суботою 28 червня та неділею 1 Сонця. Кожен місяць починається в неділю й закінчується в суботу; відповідно, кожен рік починається в неділю. Ані День року, ані високосний день не вважаються частиною жодного тижня; їм передує субота й за ними слідує неділя, що утворює подовжені вихідні.
У результаті певна календарна дата зазвичай припадає на інший день тижня в Міжнародному фіксованому календарі, ніж у всіх традиційних календарях, що містять семиденний тиждень. Водночас МФК у цьому аспекті майже сумісний зі Світовим календарем (World Calendar), оскільки також починається з неділі та має додатковий день наприкінці року й високосний день посередині року, за винятком того, що в МФК високосний день припадає на 17 червня за григоріанським календарем, тоді як у Світовому календарі він настає на два тижні пізніше — 1 липня.
Оскільки порушення безперервного циклу тижнів, що існує з давніх часів, було одним із головних застережень проти впровадження цього календаря, як можливе розв’язання проблеми було запропоновано різні календарі з високосним тижнем. +Загальне розташування всіх місяців Дні тижня Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб Свято 01 02 03 04 05 06 07 Високосний день,День року 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 Х * * Дві особливі дати фіксувалися або як 29-й день місяця, що завершується, або як 0-й день місяця, що починається, або, точніше, як такі, що не належать до жодного місяця й жодного тижня та не мають порядкового номера.
Дата 13 грудня 2025 року за цим календарем відповідає середі, 11 грудня 2025 року.
У наведеній нижче таблиці показано, як 13 місяців і додаткові дні Міжнародного фіксованого календаря співвідносяться з датами григоріанського календаря: МФК Збіг дат за григоріанським календарем Починається у фіксований перший день Закінчується у визначений день 28 Січень 1 січня 28 січня Лютий 29 січня 25 лютого Березень 26 лютого 25 березня* Квітень 26 березня* 22 квітня* Травень 23 квітня* 20 травня* Червень 21 травня* 17 червня* Високосний день * 17 червня Сонце 18 червня 15 липня Липень 16 липня 12 серпня Серпень 13 серпня 9 вересня Вересень 10 вересня 7 жовтня Жовтень 8 жовтня 4 листопада Листопад 5 листопада 2 грудня Грудень 3 грудня 30 грудня День року 31 грудня * У високосний рік ці дати григоріанського календаря між березнем і червнем зсуваються на один день раніше. Березень у Міжнародному фіксованому календарі завжди має фіксовану кількість днів (28) і включає потенційний 29 лютого григоріанського календаря. Правило визначення високосних років однакове для обох календарів.
Історія Місячно-сонячні календарі з фіксованими днями тижня існували у багатьох давніх культурах, причому певні свята завжди припадали на ті самі дати місяця та дні тижня.
Ідея 13-місячного вічного календаря існує принаймні з середини XVIII століття. Різні версії цієї ідеї переважно відрізняються назвами місяців та порядком врахування додаткового дня у високосні роки.
«Георгіанський календар» було запропоновано в 1745 році преподобним Г’ю Джонсом, американським колоністом із Меріленду, який писав під псевдонімом Hirossa Ap-Iccim. Автор назвав план, а також тринадцятий місяць, на честь короля Георга II Великобританії. 365-й день кожного року пропонувалося відвести під Різдво. Високосні роки в цій системі враховувалися інакше, ніж у григоріанському календарі, а рік починався ближче до зимового сонцестояння. У пізнішій версії плану, опублікованій у 1753 році, усі 13 місяців було перейменовано на честь християнських святих.
У 1849 році французький філософ Огюст Конт (1798–1857) запропонував 13-місячний Позитивістський календар, назвавши місяці: Мойсей, Гомер, Арістотель, Архімед, Цезар, Св. Павло, Карл Великий, Данте, Гутенберг, Шекспір, Декарт, Фредерік та Бішат. Дні року також присвячувалися «святим» у рамках Позитивістської релігії людства. Позитивістські тижні, місяці та роки починаються з понеділка, а не з неділі. Конт також перерахував роки, почавши еру свого календаря (рік 1) з григоріанського 1789 року. Для додаткових днів року, що не належать до жодного тижня чи місяця, Конт слідував схемі Ап-Ічсіма (Джонса), завершуючи кожен рік фестивалем на 365-й день, за яким у високосні роки додавався ще один святковий день.
Чи був Мозес Котсворт ознайомлений із 13-місячними планами, що передували його Міжнародному фіксованому календарю, невідомо. Відомо, що він слідував Ап-Ічсіму (Джонсу), визначивши 365-й день року як Різдво. Він запропонував, щоб цей останній день року вважався неділею, а оскільки наступний день — Новий рік — також припадав би на неділю, Котсворт назвав його Подвійною неділею (Double Sunday). Оскільки його метою був спрощений, більш «раціональний» календар для бізнесу та промисловості, він зберігав у ньому всі особливості григоріанського календаря, що відповідали цій меті, включно з традиційними назвами місяців, тижнем, що починається з неділі (що досі традиційно використовується в США, але рідко в Європі та у стандарті ISO, де тиждень починається з понеділка), і правилом високосного року григоріанського календаря.
Щоб популяризувати реформу календаря Котсворта, у 1923 році було засновано Міжнародну лігу фіксованого календаря (International Fixed Calendar League), одразу після того, як план було обрано Лігою Націй як найкращий серед 130 запропонованих календарних систем. Сер Сандфорд Флемінг, винахідник і рушійна сила впровадження стандартного часу у світі, став першим президентом Ліги. Ліга відкрила офіси в Лондоні, а згодом у Рочестері, штат Нью-Йорк. Джордж Істман з компанії Eastman Kodak став палким прихильником МФК і впровадив його використання в Kodak.
Організований опір запропонованій реформі висловлювався, зокрема, раввином Джозефом Герцем, який стверджував, що високосні дні (що створюють восьмиденний тиждень) змусять єврейську суботу (що припадає на сьомий день тижня) циклічно переноситися протягом тижня. Сол Блум (штат Нью-Йорк, демократ) критикував реформу перед Палатою представників США. Після того як план не отримав остаточного затвердження Лігою Націй у 1937 році, діяльність Міжнародної ліги фіксованого календаря припинилася.