Шейх Абдулла́ Аль-Муті́ Шарафудді́н (1 січня 1930, Сіраджгандж, Бенгальське президентство, Британська Індія, Британська імперія — 30 листопада 1998), відомий як Абдулла Аль-Муті — бангладеський педагог і науковий письменник. Описував складні наукові ідеї в легкій манері, придатній для дітей та підлітків. Перший бангладеський письменник, який отримав премію Калінги ЮНЕСКО (1983). Здобув головні національні нагороди — 1975 року, премію 1985 року та 1995 року. Написав багато науково-фантастичних оповідань, як от «Акаш» ().
Ранні роки та освіта Народився 1 січня 1930 року в селі Фулбарі округу Сіраджгандж у Східній Бенгалії. Батько — Шейх Мойн Шарафуддін, мати — Халіма Бегум. 1945 року, склавши (SSC) в в Дацці, посів друге місце в Колкаті. Два роки по тому склав (нині HSC) і був прийнятий до Даккського університету. Здобув ступінь бакалавра та ступінь магістра наук з фізики, отримавши дипломи з відзнакою в 1952 та 1953 роках відповідно. Потім отримав стипендію від уряду США та навчався в Чиказькому університеті (штат Іллінойс). Там здобув ступінь магістра та доктора філософії в галузі освіти в 1960 та 1962 роках відповідно.
Кар'єра Кар'єру розпочав 1954 року викладачем фізики в . 1955 року став професором у тому ж коледжі. Від 1965 до 1973 року обіймав посаду директора Центру поширення освіти в Дацці. У різний час обіймав посади радника з питань освіти та культури в різних іноземних посольствах Бангладеш, співсекретаря, додаткового секретаря та секретаря . Після виходу на пенсію 1986 року був головним радником Програми середньої наукової освіти (), фінансованої АБР та ПРООН. Також вів кілька науково-популярних програм на радіо та телебаченні.
Писати про науку почав зі шкільних років. Тоді він публікував статті в газеті («Мукулер Магфіл») та щомісячнику . Також брав участь у редагуванні таблоїдних журналів «Мукул» та «Мукул Фуз», писав про перспективи освіти в щомісячниках «Гуллор» та «Дільруба».
Написав 27 книг наукової та освітньої тематики. Переклав 10 книг з англійської мови бенгальською. Від 1982 року до своєї смерті був виконавчим редактором «UNESCO Batayan», щоквартального бенгальського видання Кур'єр ЮНЕСКО.
Книги Eso Bigganer Rajje (1955) Obak Prithibi (1955) Rohosser Shesh Nei (1969) Jana-Ojanar Deshe (1976) Sagorer Rohosshopuri (1976) Biggan O Manush (1975) E Juger Biggan (1981) Telivisioner Kotha (1988) Swadhinota, Shikhya O Onnano Prosongo Abiskarer Neshay (1969) Dangai Jole Hawai Chole (1977)
Нагороди (1995) (1985) Премія Калінги ЮНЕСКО (1983) (1975) Премія Золота медаль Кудрат-і-Худи
Примітки