Кебая — це вид традиційного індонезійського жіночого одягу, що походить з яванської культур, але його використання поширилося на Малайзію, Бруней, та Сінгапур Кебая також яванцями та малайцями по всьому світу. Кебая офіційно визнана національним одягом Індонезії.
Кебая традиційно виготовляється з легких тканин, одягається на сукню або зі спідницею в національному стилі.
У 2024 році « Знання, навички, традиції та практики Кебая» було внесено до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Опис Кебая з'явилась на Яві у 15 столітті нашої ери, коли місцеві жінки почали дотримуватися ісламських норм одягу . До появи ісламу жінки носили одяг, який не прикривав всі частини тіла через вологість та спекотний клімат, а ісламська релігія це забороняла. Спочатку такий одяг з'явився у знатних жінок в палаці королівства Маджапахіт, спеціально розроблені блузки, які виготовлені з тонких тканин, одягались на кембен (сукню з довгого шматка батику), щоб прикрити спину, плечі та руки, щоб жінки виглядали скромніше. Maenmas Chavalit, Maneepin Phromsuthirak: Costumes in ASEAN: ASEAN Committee on Culture and Information: 2000: , 293 pagesВикористання кебаї серед селянських жінок на Яві набуло широкого поширення лише наприкінці 18 століття. Згадки про кебаю як характерний малайський одяг з'являються в різних європейських джерелах у 19 столітті.
Основні характеристики Виготовлення кебая має специфічні навички та знання, що пов'язано зі підготовкою, традиційним дизайном, особливістю тканин та аксесуарів, а також різними стилями шиття та вишивки. Кебая має два типу крою та форми коміра: V-подібний комір та квадратний. Передня частина закріплюється ґудзиками, шпильками або брошками.
Тканина для кебая використовується легка, напівпрозора з шовку, бавовни та оксамиту, сонгкет (вид парчі), тенун (вид шовка) або з мережива, і іноді оздоблюється вишивкою.
Ііснує два основних різновиди фасону: облягаючий крій та простий, вільного крою. Також можуть різнитися довжина рукавів та довжиною подолу (можуть бути до коліна).
Визнання Кебаю також носять на Суматрі, Сулавесі та в інших країнах яванці, сунданці та балійці. У Малайзії, Сінгапурі та Брунеї кебая визнана народним одягом малайської та перанаканської етнічних громад.
Кебаю було оголошено національним одягом Індонезії. Дизайн Кебая у 2017 році Міністерство культури Індонезії офіційно визнало нематеріальною культурною спадщиною провінції Джакарта, у категорії «Традиційні навички та вироби» під номером 260/M/2017Kebaya Kerancang referensi.data.kemendikdasmen Процитовано 15.12.2025. Kebaya Labuh (сукня-кебая) Міністерство культури Індонезії офіційно визнало у 2021 році нематеріальною культурною спадщиною провінції Острови Ріау, у категорії «Традиційні навички та вироби» під номером 372/M/2021Kebaya Labuh referensi.data.kemendikdasmen Процитовано 15.12.2025.
Кебая стала іконою моди Південно-Східної Азії, і багато авіакомпаній Південно-Східної Азії, включаючи Singapore Airlines, Malaysia Airlines, Royal Brunei Airlines та Garuda Indonesia, прийняли цей традиційний одяг як уніформу для своїх бортпровідниць.
Галерея
Див. також
Вишиванка Ребозо Кімоно
Примітки