Завод суперфосфату в Марина-ді-Монтемарчіано — колишній виробничий майданчик на східному узбережжі Італії.
Завод ввела в дію у 1919 році компанія Società Marchigiana di Concimi e Prodotti Chimici, що була під контролем компанії Società Prodotti Chimici, Colla e Concimi di Roma та вже мала у цьому ж регіоні суперфосфатний завод у Порто-Реканаті. Технологічний процес передбачав розкладення фосфоритів сульфатною кислотою, яку отримували на самому майданчику шляхом спалювання піритів.
У 1929-му Società Prodotti Chimici, Colla e Concimi di Roma була поглинута компанією Montecatini, що колись починала як гірничодобувана, а в першій половині ХХ століття стала найбільшим хімічним концерном Італії (можливо відзначити, що їй належали такі потужні піритові копальні, як Бочеджано, Гаворрано, Ніччолета).
Під час Другої світової війни на певний час виробництво зупинилось через неможливість поставок сировини, передусім фосфоритів, які надходили з Алжиру, Тунісу та Марокко. Втім, згодом роботу відновили, а в 1950-му провели реконструкцію з розширенням виробництва та організацією випуску якихось комплексних добрив. Також відомо, що завод мав ділянку грануляції добрив.
У 1975-му новим власником стала компанія Società Interconsorziale Romagnola, з 1985-го завод належав Fertilgest, а в 1988-му перейшов до Enichem-Agricoltura — дивізіону виробництва добрив зі складу групи Eni. У цей час на тлі лібералізації міжнародної торгівлі та конкуренції зі сторони інших видів добрив суперфосфатна промисловість Італії переживала завершальний етап свого існування і в 1990-му завод у Марина-ді-Монтемарчіано закрили.
Примітки