Ренсуке Ісогаї (; 3 вересня 1886 — 6 червня 1967) — японський штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант, губернатор Гонконгу під японською окупацією з 20 лютого 1942 року по 24 грудня 1944 року.

Біографія

Рання кар'єра Уродженець префектури Хіого, Ісогаї закінчив 16-й клас Імператорської армійської академії Японії в 1904 році. Серед його однокласників були майбутні генерали Сейсіро Ітагакі та Кендзі Доїхара. Він закінчив 27-й клас Військового коледжу армії і був відомий своїм захопленням усім китайським.

У 1928 році Ісогаї був приєднаний до 3-ї дивізії. З 1928 по 1930 рік йому було доручено командувати 7-м піхотним полком, а в 1930 році він став начальником штабу 1-ї дивізії.

З 1931 по 1937 рік він обіймав низку штабних посад у Генеральному штабі Імператорської японської армії; однак, з початком Другої китайсько-японської війни в 1937 році, Ісогаї добровільно зголосився стати військовим аташе в Китаї. Ця посада була дуже короткою, оскільки його невдовзі призначили до бойового командування як головнокомандувача 10-ї дивізії в Китаї, де він брав участь в операції на залізниці Тяньцзінь-Пукоу та битві при Тайєрчжуані.

У 1938 році Ісогаї перевели до Маньчжоу-Го на посаду начальника штабу Квантунської армії незадовго до катастрофічного Номонханського інциденту. Його відкликали до Японії та змусили піти у відставку в 1939 році.

Гонконг

З початком війни на Тихому океані Ісогаї було відкликано на дійсну службу в 1942 році. 20 лютого 1942 року його було призначено генерал-губернатором окупованого Японією Гонконгу за рекомендацією прем'єр-міністра Хідекі Тодзьо, його колишнього начальника під час служби в Квантунській армії.

Під час перебування на посаді Ісогая в Ісогаї було оголошено воєнний стан. Його командний пункт знаходився в готелі Peninsula у Коулуні. Хоча Ісогаї прибув після найгірших ексцесів, скоєних японськими військами проти цивільного населення під час завоювання Гонконгу, а війська Ісогаї здебільшого були більш дисциплінованими, ніж більшість японських військ у материковому Китаї, гонконгці страждали від значних злиднів через нестачу продовольства. Створення та подальша інфляція японської військової єни, валюти без резервів, випущеної адміністрацією японської імператорської армії, спричинила серйозні потрясіння в економіці, призвівши до зубожіння багатьох жителів Гонконгу. Громадський транспорт та комунальні послуги неминуче вийшли з ладу через нестачу палива, а американські авіанальоти забрали життя тисяч людей, залишивши ще більше без даху над головою.

Хоча Ісогаї дуже ненавиділи багато старших поколінь гонконгців, йому приписують впровадження важливого елементу життя Гонконгу під час його перебування на посаді — недільних кінних перегонів. Недільні кінні перегони зараз є дуже важливою частиною культури Гонконгу, в яких беруть участь тисячі людей. Також Ісогаї відповідав за додавання японських архітектурних елементів до фасаду Будинку уряду Гонконгу.

Ісогаї пішов у відставку з посади 24 грудня 1944 року та повернувся до Японії. Після закінчення війни його заарештувала влада SCAP та екстрадувала до Нанкіна де він постав перед військовим трибуналом за воєнні злочини, скоєні під час окупації Гонконгу. Його засудили до довічного ув'язнення, але звільнили в 1952 році та дозволили повернутися до Японії.

Нагороди

Орден Вранішнього Сонця 2-го класу Орден Священного скарбу 2-го класу

Примітки

Література

Посилання