Еренже́н Агільджа́нович Санга́єв (, село Калмицький Базар Астраханської губернії, тепер у складі міста Астрахані, Російська Федерація — , місто Еліста, тепер Калмикія, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Ради міністрів Калмицької АРСР, голова Президії Верховної ради Калмицької АРСР. Депутат Верховної ради Російської РФСР 6—8-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання (в 1959—1962 роках).

Життєпис Народився на астраханських рибних промислах, походив зі спадкових калмицьких рибалок.

Закінчив Астраханське рибне промислове училище, технолог рибного виробництва.

У 1928—1930 роках — робітник-солильник, голова заводського комітету рибозаводу «Забурунний» Калмицької автономної області.

У 1930—1933 роках — голова Приморської районної ради профспілок Калмицької автономної області.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1933—1936 роках — член та голова правління «Калмрибакколгоспспілки», редактор двомовної газети «Красный рыбак».

У 1936—1937 роках — 1-й секретар Лаганського улусного комітету ВЛКСМ Калмицької АРСР.

У 1937 році в розпал сталінських репресій щодо комсомольського та партійного активу республіки знятий з посади з формулюванням «заступництво за троцькіста».

У 1938—1941 роках — журналіст, завідувач відділу інформації, завідувач відділу партійного життя, заступник головного редактора газети «Ленинский путь» у місті Елісті Калмицької АРСР.

З січня до серпня 1941 року — завідувач сектору сільськогосподарських кадрів Калмицького обласного комітету ВКП(б).

У серпні 1941 — березні 1943 року — 1-й секретар Уланхольського улусного (районного) комітету ВКП(б) Калмицької АРСР. З вересня 1941 до серпня 1942 року був одним із керівників будівництва військової залізниці Кизляр—Астрахань.

У березні — грудні 1943 року — секретар Калмицького обласного комітету ВКП(б).

28 грудня 1943 року разом із родиною депортований із території Калмицької АРСР до Красноярського краю. Працював шахтарем, журналістом, директором будинку відпочинку «Карасук» Красноярського краю. Після 1948 року працював рахівником, комірником, робітником пилорами в Красноярському краї.

У 1954—1956 роках — директор Ярцевського рибозаводу Красноярського краю.

Один із організаторів процесу повернення калмиків із заслання та відновлення Калмицької АРСР.

8 грудня 1956 — 28 грудня 1957 року — 2-й секретар Організаційного бюро ЦК КПРС по Калмицькій автономній області.

У грудні 1957 — 28 жовтня 1958 року — голова виконавчого комітету Калмицької обласної ради депутатів трудящих.

28 жовтня 1958 — січень 1962 року — голова Ради міністрів Калмицької АРСР.

У січні 1962 — грудні 1974 року — голова Президії Верховної ради Калмицької АРСР.

З грудня 1974 року — персональний пенсіонер.

Помер 12 березня 1980 року в місті Елісті.

Нагороди та відзнаки орден Леніна два ордени Трудового Червоного Прапора два ордени «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медалі

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. Москва: Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. Сангаев Эренжен Агильджанович