1-й кінний полк Його Величності князя Олександра I — найстаріша регулярна кавалерійська частина Болгарської армії, що існувала у 1883—1946 роках. Полк пройшов усі ключові воєнні кампанії за національне об'єднання Болгарії, будучи ядром кавалерійських сил Софійського гарнізону. Станом на 1915 рік полк мав у складі 25 офіцерів, 814 солдатів, 754 коней та 4 кулемети.

Історія формування Полк було створено згідно з указом № 234 від 20 грудня 1883 року на базі 1-ї та 3-ї кінних сотень. Бойове знамено підрозділ отримав 25 грудня 1883 року.

Шефство та найменування У болгарській військовій традиції полк мав складну систему найменувань, що поєднувала пам'ять про засновника («вічного шефа») та лояльність чинному монарху.

Еволюція назви Період Наказ / Указ Офіційна назва 1883—1892 Указ № 234 1-й кінний князя Олександра I полк 1892—1920 Наказ ВВ № 15 1-й кінний князя (з 1908 — царя) Фердинанда I полк 1920—1922 Указ № 96 1-й жандармський кінний полк 1922—1937 — 1-ша жандармська кінна група (через обмеження Нейїського договору) 1937—1946 Указ від 6 травня 1-й кінний царя Фердинанда I полк 1946 Указ № 6 1-й кінний полк (монархічні імена скасовано)

Організаційна структура Станом на початок Першої світової війни структура полку відповідала європейським стандартам кавалерійської частини: Управління полку: командир, штаб-офіцери, ад'ютант. 4 лінійні ескадрони: кожен поділявся на 4 взводи. Кулеметний взвод: озброєний 4 кулеметами Максима на спеціальних в'юках. Полкова школа: для підготовки молодших командирів. Нестройова рота: обоз, медична та ветеринарна служби.

Бойовий шлях

Ранні кампанії (1885—1913) Під час Сербсько-болгарської війни (1885) полк здійснював стратегічну розвідку. У Балканських війнах (1912—1913) брав участь у звільненні Димотики та розгромі корпусу Явера-паші. У Другій балканській війні вів бої проти сербських військ на напрямку Трин — Сурдулиця.

Перша світова війна (1915—1918) Найбільшої слави полк зажив у складі Кінної дивізії генерала Івана Колева. **Бій під Кочмаром (3 вересня 1916):** легендарна кінна атака. Полк у тісній взаємодії з іншими частинами дивізії розгромив румунську піхоту, продемонструвавши високу ефективність холодної зброї у сучасному бою.

Однострій та озброєння Офіцери та солдати полку мали специфічні відзнаки: Зброя: Кавалерійська карабін системи Манліхер (Mannlicher M1895) та шаблі зразка 1883/1905 років. Мундир: До 1908 року полк мав білі доломани гвардійського типу, пізніше — захисного кольору з червоними кантами та погонами. На погонах розміщувався вензель «А I» (Олександр I) під короною.

Командири полку Звання Прізвище та ім'я Період служби Підполковник Дмитрій Розенкампф 1883—1885 Ротмістр Христо Петрунов 1885—1890 Полковник Атанас Назлимов з 1899 Полковник Микола Кметов 1915—1916 Полковник Делчо Стратієв з 1941

Примітки

Джерела Йотов П., Добрев А., Миленов Б. Българската армия в Първата световна война (1915—1918). — София: Св. Георги Победоносец, 1995. Славов С. Българската кавалерия през вековете. — София: Еър Груп 2000, 2010. Тодоров Т., Александрова Я. Пътеводител на архивните фондове 1877—1944 г. — София: Военно издателство, 1977.