Лейбгвардійський кінний полк — елітна кавалерійська частина Болгарської армії, що виконувала функції особистої охорони болгарського монарха та була правонаступницею перших регулярних кінних підрозділів Болгарії.

Історія Створення та реорганізації Витоки полку пов'язані з формуванням Софійської кінної сотні 30 червня 1879 року, яка була призначена для особистого конвою князя Олександра I.

Еволюція організаційної структури відбувалася за наступними етапами: 1883 рік — на базі сотні створено Ескадрон Його Величності; 1891 рік — перейменування у Лейбгвардійський ескадрон; 2 січня 1903 року — згідно з указом №1, підрозділ розгорнуто у Лейбгвардійський кінний полк.

Бойовий шлях (1885—1913) Під час Сербсько-болгарської війни (1885) підрозділ супроводжував Головну квартиру князя та брав активну участь у розвідці в районах Сливниці та Цариброда.

У роки Балканських воєн (1912—1913) полк діяв у складі Кінної дивізії. Гвардійці відзначилися у Лозенградській операції та боях під Люлебургазом. У Другій балканській війні полк брав участь у стримуванні сербського наступу на річці Злетовська.

Перша світова війна Найбільш яскравим етапом історії полку стала участь у звільненні Добруджі у 1916 році під командуванням генерала Івана Колева. **Бій під Кочмаром (3 вересня 1916):** Лейбгвардійці спільно з 1-м кінним полком здійснили вирішальну атаку на румунську піхоту, що призвело до повного розгрому ворожих сил у секторі. **Бої проти російської кінноти:** Протягом осені 1916 року полк брав участь у зіткненнях із частинами російської 3-ї кінної дивізії, демонструючи перевагу в маневреності та вогневій підготовці.

Друга світова війна та розформування У 1941—1944 роках полк виконував церемоніальні функції в Софії, проте після вересня 1944 року був залучений до бойових дій проти Німеччини. Брав участь у Страцинсько-Кумановській операції (жовтень-листопад 1944).

Полк було розформовано у вересні 1945 року з політичних мотивів як символ монархічного ладу. Майно та кадри частково передані до новостворених кавалерійських частин народної армії.

Однострій та озброєння Гвардійці носили особливий «гусарський» однострій: **Калпак:** Висока шапка з білим пером та срібним гербом (зіркою). **Аттила (мундир):** Червоного (святковий) або темно-синього кольору, розшита срібними шнурами «бранденбург». **Озброєння:** Шаблі гвардійського зразка, карабіни Mannlicher M1895 та ручні кулемети ZB-26 (у міжвоєнний період).

Командири полку Період Звання Прізвище та ім'я 1879—1882 Капітан Олександр Мосолов 1903—1908 Підполковник Димитар Марков 1908—1913 Полковник Генко Марков 1915—1916 Полковник Пауно Наумов 1944—1945 Полковник Малчев Малчев

Примітки

Джерела Йонов М. Българската конница. — София: Военно издателство, 1984. Славов С. Българската кавалерия през вековете. — София, 2010. Стойчев И. Софийската конна сотня — първообраз на гвардията. — София, 1930.