Бартоломео д'Альвіано (бл. 1455 – жовтень 1515) — італійський кондотьєр і капітан, який відзначився в обороні Венеційської республіки проти імператора Священної Римської імперії Максиміліана.
Біографія Бартоломео д'Альвіано народився в 1455 році в шляхетній родині в Умбрії, в місті Тоді, в сім'ї Франческо д'Альвіано та Ізабелли дельї Атті. З юних років він брав участь у бойових діях у Центральній Італії, служачи Папській державі, а в 1496 році — роду Орсіні в боротьбі проти Папи Олександра VI та роду Колонна. У травні 1497 року Бартоломео влаштував різанину ґібелінів у Тоді, відновлюючи владу ґвельфів. Наступного року він перейшов на службу до Венеції, де залишався до 1503 року, після чого знову приєднався до Орсіні.
Згодом Бартоломео був найнятий Фердинандом II Іспанським. Він відзначився в переможній битві при Ґарільяно проти французької армії, яка поклала початок іспанському пануванню над південною Італією. У 1506 році він повернувся на службу до Венеційської республіки і залишався на ній до самої смерті. Наступного року Бартоломео розбив імперську армію Максиміліана I, імператора Священної Римської імперії, в Кадоре (2 березня 1508 року), а також біля Маурії та Понтебби, завоювавши Ґоріцію та Трієст. Того ж року впав і Порденоне, і Ясновельможна Республіка передала синьйорію над цим містом самому д'Альвіано; його родина правила там до 1539 року.
У 1509 році (в рік, коли він розпочав будівництво нових міських стін у Падуї) Бартоломео зазнав поразки в битві при Аньяделло, командуючи аванґардом, і був поранений. Після того, як Ніколо Орсіні, його співкомандувач венеційською армією, відмовився прийти на допомогу, він потрапив у полон до французів. Він залишався в полоні до 1513 року, коли був укладений союз між Францією та Венецією проти Міланського герцоґства. Після звільнення Бартоломео був обраний головнокомандувачем венеційської армії і воював під командуванням французького полководця Луї де ла Тремуйля. Він зазнав поразки в битві при Ла-Мотті від іспанського віцекороля Неаполя Рамона де Кардони та маркіза Пескари Фернандо д'Авалоса.
Пізніше Бартоломео знову завоював і пограбував Порденоне, яке знову перейшло до Габсбурґів. У 1513-14 роках, під час Війни Священної ліги, він відвоював Фріулі для Венеції. Згодом він відіграв ключову роль у перемозі французів у битві при Маріньяно (вересень 1515 року), де атакував швейцарських найманців із загоном лише з 300 лицарів. Пізніше йому також вдалося завоювати Берґамо, але він помер у жовтні того ж року під час облоги Брешії.
Бартоломео був похований у церкві Санто-Стефано у Венеції.
Особисте життя У 1497 році він одружився з Бартоломеєю Орсіні. Деякий час потому він одружився з Пантасілеєю Бальйоні, сестрою Джана Паоло Бальйоні. Вона разом з їхніми дітьми була ув'язнена у фортеці Тоді, але Папа та герцоґ Валентинуа наказали їх звільнити.
У художній літературі Вигадана версія Бартоломео д'Альвіано з'являється у відеоіграх Assassin's Creed II, Assassin's Creed: Project Legacy та Assassin's Creed: Brotherhood як член Ордену Асасинів. Його друга дружина, Пантасілея Бальйоні, також з'являється як член ордену в Brotherhood.
Примітки
Джерела