Довгий долонний м'яз – це невеликий мяз, розташований між променевим згиначем зап'ястя та ліктьовим згиначем зап'ястя, хоча він присутній не у всіх людей. В оглядах повідомляється, що рівень відсутності серед населення загалом коливається від 10 до 20%; проте цей показник варіюється в різних етнічних групах. Відсутність довгого долонного м'яза не впливає на силу хвата. Відсутність довгого долонного м'яза призводить до зниження сили стискання четвертого та п'ятого пальців. Відсутність довгого долонного м'яза частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків.
Довгий долонний м'яз можна оглянути, доторкнувшись до подушечок підмізинного та великого пальців і згинаючи зап'ястя. Сухожилля, якщо воно є, буде видно по середній лінії передньої поверхні зап'ястя.
Структура
Довгий долонний м'яз (Plamaris longus) — це тонкий, видовжений, веретеноподібний м'яз, що лежить на медіальній стороні променевого згинача зап'ястя. Він найширший посередині та найвужчий у проксимальному та дистальному місцях прикріплення.
Він приєднаний переважно до медіального надмищелка плечової кістки через сухожилля загального згинача. Він також бере початок від сусідніх міжм'язових перегородок та від передньоплечової фасції.
М'яз закінчується тонким, сплющеним сухожиллям, яке проходить над верхньою частиною утримувача згиначів та прикріплюється до центральної частини утримувача згиначів та нижньої частини долонного апоневрозу. Часто воно призводить до сухожильного ковзання до коротких м'язів великого пальця.
Клінічне значення
Використання в сухожильних трансплантатах
Довгий долонний м'яз є найпопулярнішим для використання в сухожильних трансплантатах зап'ястя завдяки довжині та діаметру сухожилля довгого долонного м'яза, а також тому факту, що його можна використовувати без будь-яких функціональних деформацій. Коли сухожилля розривається в зап'ясті, сухожилля довгого долонного м'яза може бути видалене з утримувача згиначів та трансплантоване на місце розірваного сухожилля. Сухожилля, які найчастіше замінюються або доповнюються сухожиллям довгого долонного м'яза при розриві, - це довгі згиначі пальців та сухожилля довгого згинача великого пальця.
Довгий долонний м'яз сам по собі є слабким згиначем і не забезпечує суттєвої згинальної сили, яка б перешкоджала руху зап'ястя, якби його сухожилля було перерізано та переміщено в інше місце. Довгий долонний м'яз може сприяти відведенню великого пальця; дія, необхідна для розкриття кисті. Якщо довгий долонний м'яз недоступний для отримання від донора, замість нього можна взяти анатомічно гомологічний підошовний м'яз ноги. Використання власного сухожилля пацієнта є перевагою, оскільки воно не вносить сторонній матеріал в організм.
У інших тварин
Еволюція
Еволюційне пояснення відсутності м'яза полягає в тому, що люди успадкували цей м'яз через спільне походження з людиноподібними мавпами, з якими люди мають спільного предка, і які і досі активно використовують цей м'яз ( наприклад орангутанг). Натомість інші гомініди (такі як шимпанзе та горила) подібно до людини, використовують цей м'яз не дуже активно, і тому вони також демонструють таку ж мінливість.
Принцип спільного походження свідчить про те, що на певному етапі розвитку наші предки активно використовували цей м'яз. Паралельно в групі гомінідів почав розвивався апарат великого пальця (і особливо група м'язів тенар), і, як наслідок, довгий долонний м'яз став рудиментарним.
Оскільки немає очевидного еволюційного тиску (позитивного чи негативного) щодо цього м'яза, він залишився в людини значною мірою незмінним внаслідок еволюційних процесів.
Примітки