Володимир Владиславович Куц (11 січня 1960, м. Керч) — український живописець, член Національної спілки художників України, кавалер Ордену Святого Станіслава, онук кримського живописця Петра Столяренко.
Життєпис Народився в місті Керч. Дитячі й юнацькі роки провів біля моря, серед кримського ландшафту та повсякденного життя прибережного середовища, що справило тривалий вплив на формування світогляду майбутнього художника. Після завершення Кримськського художнього училища ім. М. С. Самокиша в 1983 р., певний час працював учителем у загальноосвітній школі. В 1984 р. поступив в Київський державний художній інститут (нині - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Після першої невдалої спроби вступу був зарахований на реставраційне відділення, але після кількох років перевівся на факультет станкового живопису, який закінчив з відзнакою. Після завершення навчання працював у Севастополі, де отримав художню майстерню та долучився до виставкової діяльності. Надалі поєднував роботу в Криму та Києві. В 1990 р. був прийнятий до Національної спілки художників України. Брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках, зокрема закордоном. Картина "Вознесіння" перебуває в приватній колекції Папи Римського. За творчий доробок був відзначений Орденом Святого Станіслава. Нині живе й працює в Україні.
Творчий доробок Творчий доробок художника охоплює станковий живопис у жанрах пейзажу, жанрової картини та портрета. Митець працює переважно в техніці олійного живопису, використовуючи великі формати, активний мазок та складну тонально-колористичну структуру. У портретних роботах митець приділяє увагу внутрішньому стану моделі, поєднуючи психологічну виразність із стриманою композиційною побудовою. Окрему частина становлять жанрові сцени, в яких повсякденні мотиви кримського життя набувають узагальненого образного звучання. Твори Володимира Куца перебувають у музейних і приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Серія "Кімерійські берега" є одним із ключових тематичних і образних циклів у творчості В. Куца. У цих роботах художник звертається до кримського простору як до цілісного культурно-історичного середовища, уникаючи прямого відтворення конкретних пейзажних мотивів.
Для серії характерні масштабні формати. Серія "Кімерійські берега" демонструє прагнення художника до синтезу особистого досвіду, кримського культурного контексту та узагальненої пластичної форми, що є характерною ознакою його зрілої творчості.
Основні виставки
1990 — Презентація Українських та російських майстрів, Німеччина. 1990 — Сучасна художня виставка "Полумʼяна Русь", м. Кіото, Японія. 1990 — Виставка сучасних радянських художників, галерея Washington Art, м. Токіо, Японія. 1990 — Виставка сучасних радянських художників, галерея компанії Mitsubishi Benki, м. Окінава, Японія. 1991 — "Сучасне мистецтво України", галерея телекомпанії INN, м. Саппоро, Японія. 1991 — "Сучасне образотворче мистецтво", галерея inoue, м. Матсумото, Японія. 1994 — Westly Richards & Sons Century Gallery, м. Лондон, Велика Британія. 1995 — Melnikovʼs Gallery, м. Гейдельберг, Німеччина. 1995 — Персональна виставка, м. Симферополь, Крим. 1998 — Міжнародний арт-фестиваль "Мистецтво XX століття", м. Гент, Бельгія. 1998 — Персональна виставка, м. Севастополь, Крим. 1999 — Gala Gallery, м. Магдебург, Німеччина. 2001 — Міжнародний ART-фестиваль, м. Магдебург, Німеччина. 2002 — Персональна виставка, м. Бургас, Болгарія. 2003 — Міжнародний ART-фестиваль, м. Сент-Луїс, США. 2006 — Художній музей імені М. Крушицького, м. Севастополь, Україна. 2017 — Art prize, м. Люксембург. 2021 — Міжнародний виставковий проєкт "Класика та сучасність", росія — Велика Британія — США.