Сулейма́н Азад огли́ Везі́ров (, місто Шуша, тепер Азербайджан — , місто Баку, тепер Азербайджан) — радянський діяч, міністр нафтової промисловості Азербайджанської РСР, заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР, голова Ради народного господарства Азербайджанської РСР. Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР 4-го і 7—8-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 3-го та 5—6-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (24.01.1944).

Життєпис Народився в родині ротмістра російської імператорської армії Азад-бека Везірова в місті Шуша (за іншими даними — в Баку). Походив із дворян.

З 1918 року навчався в Шушинському реальному училищі, потім вступив до Бакинського промислово-економічного технікуму, який закінчив у 1927 році. Одночасно з навчанням з 1926 року працював учнем (помічником) кіномеханіка.

У 1927—1928 роках працював замірником нафти на Бібі-Ейбаті, техніком на морському нафтовому промислі «Бухта Ілліча» в Баку.

У 1928—1932 роках — студент гірничого факультету Азербайджанського індустріального (політехнічного) інституту в Баку, здобув спеціальність гірничого інженера — нафтопромисловця.

З 1932 року працював майстром із видобутку нафти, інженером, старшим інженером, головним інженером тресту на нафтових родовищах острова Артема, Лок-Батана та Кара-Чухура біля міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1935—1937 роках — заступник завідувача промислу тресту «Молотовнафта» Азербайджанської РСР.

У 1937—1940 роках — головний інженер тресту «Кагановичнафта» Азербайджанської РСР.

У 1940—1942 роках — головний інженер «Азнафтокомбінату» Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1942—1945 роках — начальник «Азнафтокомбінату» Азербайджанської РСР.

Указом Президії Верховної ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці працівникам нафтової промисловості» від 24 січня 1944 року за «видатні заслуги у справі збільшення видобутку нафти, вироблення нафтопродуктів, розвідки нових нафтових родовищ та буріння нафтових свердловин» Везірову присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

У 1945—1946 роках — начальник об'єднання «Азнафта» Азербайджанської РСР.

У 1946—1948 роках — начальник Головного управління з видобутку нафти південних і західних районів Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У 1948—1949 роках — заступник начальника технічного управління Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У 1949—1953 роках — начальник об'єднання «Туркменнафта» Туркменської РСР.

У 1953—1954 роках — слухач Академії нафтової промисловості СРСР.

30 червня 1954 — 30 серпня 1958 року — міністр нафтової промисловості Азербайджанської РСР.

У 1958 — грудні 1959 року — заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР.

16 грудня 1959 — 20 жовтня 1965 року — голова Ради народного господарства Азербайджанської РСР. До 23 жовтня 1965 року — міністр Азербайджанської РСР.

23 жовтня 1965 — листопад 1970 року — заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР.

У листопаді 1970 — 7 лютого 1973 року — заступник голови Президії Верховної ради Азербайджанської РСР.

Помер 7 лютого 1973 року в Баку. Похований на Алеї почесних поховань міста Баку.

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (24.01.1944) чотири ордени Леніна (27.04.1940; 24.01.1944; 8.01.1948; 19.03.1959) шість орденів Трудового Червоного Прапора (6.02.1942; 28.01.1950; 15.05.1951; 10.12.1960; 23.05.1966; 25.08.1971) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) медалі Сталінська премія ІІІ ст. (1951) — за відкриття та освоєння нового нафтового родовища Кум-Даг у Західному Туркменістані Майстер нафти Азербайджанської РСР (4.11.1940) Заслужений діяч науки і техніки Азербайджанської РСР (29.06.1964)

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. Москва: Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. Депутаты Верховного Совета СССР. Шестой созыв. Москва: Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1962.