Орігамічна архітектура — форма кіригамі, що полягає у тривимірному відтворенні архітектурних споруд та пам'яток, у різних масштабах за допомогою вирізання та складання паперу, зазвичай . Візуально ці витвори можна порівняти зі складними «поп-апами»; щиро кажучи, деякі роботи навмисно спроєктовані так, щоб мати властивості, подібні до «поп-апів». Проте орігамічна архітектура зазвичай вирізається з одного аркуша паперу, тоді як більшість поп-апів складаються з двох або більше частин. Створення тривимірного образу з двовимірної поверхні потребує майстерності, подібної до хисту архітектора.

Походження Розвиток орігамічної архітектури розпочався з експериментів професора Масахіро Чатані (на той час щойно призначеного професора Токійського технологічного інституту) зі створення оригінальних і унікальних вітальних листівок. Японська культура заохочує дарування й отримання листівок з нагоди різних особливих подій і свят, зокрема японського Нового року, за власними словами професора Чатані, він особисто вважав вітальні листівки важливою формою зв'язку та спілкування між людьми. Він побоювався, що в сучасному швидкоплинному світі емоційні зв'язки, які виникають і підтримуються обміном листівок, стануть рідкісними.

На початку 1980-х років професор Чатані почав експериментувати з вирізанням і складанням паперу, створюючи унікальні та цікаві «поп-ап» листівки. Він застосовував техніки оригамі (японського складання паперу) та кіригамі (японського ), а також свій досвід архітектурного проєктування, щоб створювати складні візерунки, які грають зі світлом і тінню. Багато його робіт виконано з яскраво-білого паперу, що підкреслює тіньові ефекти від розрізів і згинів. У передмові до однієї зі своїх книжок він назвав тіні тривимірних вирізів «мрійливою сценою», яка запрошує глядача у «світ фантазій».

Спочатку професор Чатані просто роздавав листівки друзям і родині. Проте протягом майже наступних тридцяти років він опублікував понад п'ятдесят книг з орігамічної архітектури, багато з яких були призначені для дітей. Він дійшов висновку, що орігамічна архітектура може бути гарним способом навчання архітектурного проєктування та формування розуміння архітектури, а також заохочення інтересу до математики, мистецтва та дизайну в дітей.

Професор Чатані також присвячував багато часу подорожам — навіть після виходу на пенсію — заради проведення виставок своїх робіт. Він часто співпрацював із Кейко Наказавою та Такаакі Кіхарою під час підготовки книг та експозицій.

Масахіро Чатані Масахіро Чатані був японським архітектором (сертифікованим, першого класу) та професором, якого вважають творцем орігамічної архітектури. Від часу її становлення й до своєї смерті у 2008 році він широко визнавався провідним архітектором орігамі у світі.

Масахіро Чатані народився в Хіросімі, Японія, у 1934 році. Він виріс у Токіо та закінчив Токійський технологічний інститут у 1956 році. У 1969 році він обійняв посаду асистента професора в Токійському технологічному інституті, у 1977 році — ад'юнкт-професора у Вашингтонському університеті, а у 1980 році отримав звання повного професора в Токійському технологічному інституті. Приблизно в цей час він створив те, що сьогодні відоме як «орігамічна архітектура». П'ятнадцять років по тому він став професором-емеритом і продовжував викладати в низці навчальних закладів, серед яких Японський архітектурний коледж, Університет Хосей та . Після завершення активної професорської діяльності він продовжував подорожувати світом, проводячи виставки, демонстрації та семінари з архітектурного дизайну та орігамічної архітектури.

Професор Чатані помер 19 листопада 2008 року у віці 74 років від ускладнень, спричинених раком гортані.

Типи орігамічної архітектури Існує кілька різних стилів орігамічної архітектури. В одному зі стилів складений аркуш паперу вирізають так, що під час розкриття паперу під кутом 90 градусів утворюється тривимірне зображення, подібно до більшості «поп-ап» книжок. Другий стиль передбачає прикріплення вирізаної форми до основного аркуша паперу за допомогою нитки.

Такаакі Кіхара часто використовує іншу техніку, за якої об'ємна структура «витискається» з пласкої картки. Дизайн, створений за цією методикою, дозволяє глядачеві бачити порожні отвори, що створює цікаві ефекти гри світла й тіні. Кіхара також зазначає, що такий стиль орігамічної архітектури зручніше зберігати, ніж інші 180-градусні форми, оскільки вирізані тривимірні фігури можна легко знову зробити пласкими.

Рідше зустрічаються дизайни, що потребують повного розгортання паперу та його згинання у протилежному напрямку на 360 градусів.

Використання в архітектурному проєктуванні

Орігамічна архітектура стала інструментом, який багато архітекторів використовують для візуалізації переходу від 2D до 3D, що дозволяє розвивати та глибше досліджувати дизайнерські ідеї. Тривимірні об'єкти орігамі можуть застосовуватися в дизайні інтер'єру, наприклад, для декорування стін. Існують методи створення орігамічної архітектури за допомогою САПР (систем автоматизованого проєктування). У САПР використовується лазерне різання, що пришвидшує процес і дозволяє створювати надзвичайно точні форми. Програми для дизайну на основі штучного інтелекту все ще перебувають на стадії розробки; архітектори продовжують шукати рішення для своїх складних творчих завдань.

Архітектори федеральної політехнічної школи Лозанни Хані Бурі та Ів Вайнанд досліджували способи масового виробництва «складних складчастих плиткових структур» за допомогою орігамічної архітектури. Завдяки різним технікам, таким як патерн Йошимура (візерунок із перевернутих ромбів), паттерн Міура-орі (повторювані зворотні згини, що утворюють ромбоподібний малюнок) та діагональний патерн (послідовність паралелограмів, складених по діагоналі) — усі вони виявилися дуже успішними завдяки своїм ромбоподібним структурам та ялинковим візерункам. У результаті Бурі та Вайнанд змогли створити вдалі моделі та навіть збудувати каплицю в Лозанні (Швейцарія).

Дослідження, проведене в Пенсільванському університеті у 2014 році, визначило правила згинання та розрізання шестикутної для створення різноманітних тривимірних форм. Новітні дослідження також вивчали застосування принципів орігамічної архітектури в проєктуванні розгортних конструкцій для тимчасового житла в надзвичайних ситуаціях, підкреслюючи їхній потенціал для швидкого монтажу та ефективного використання простору.

Провідні практики Хоча орігамічна архітектура була розроблена й уперше набула популярності в Японії, сьогодні її практикують у багатьох країнах світу.

Серед провідних практиків — Масахіро Чатані (Японія), Кейко Наказава (Японія), Такаакі Кіхара (Японія), Інгрід Сіліакус (Нідерланди), Марія Вікторія Гаррідо (Аргентина), Джованні Руссо (Італія) та Марк Гейган-Гайрі (Велика Британія).

Див. також Оригамі Кіригамі

Паралелограм Архітектурна модель

Примітки

Посилання Вебсайт Елода Берегсасі Вебсайт Інгрід Сіліакус Вебсайт GIOVANNIRUSSOGRAFICO Біографія Масахіро Чатані англійською мовою Вебсайт Масахіро Чатані (японською мовою) Сторінка Origamic Architecture на сайті The Origami Resource Center Papyromania Галерея орігамічної архітектури Такаакі Кіхари Вебсайт Джойс Айсти Вебсайт Лучіани Манкозу (італійською мовою) ANN Handicraft Вебсайт Yee's Job