Новорічні дзвони (англ. The chimes) – повість англійського письменника Чарлза Дікенса, вперше опублікована у 1844 році та є другою у його серії Різдвяних книг.
Тема та ідея твору Основною темою повісті є зображення реалій життя бідного люду та несправедливості пануючого ладу. Ідея твору - віра в справедливість.
Основні персонажі
Тобі Век, посильний;
Маргарет (Мег), донька Тобі Века;
Річард, наречений Мег;
Кьют, місцевий суддя;
Віл Ферн, робітник;
місіс Чікенстокер, крамарка.
Сюжет Тобі Век – літній чоловік, працює посильним, чекаючи біля місцевої церкви на завдання щодо доставляння листів. За довгі роки він навчився розрізняти дзвони, які, на його думку, можуть розмовляти, сповіщаючи про різні події.
Мег, його двадцятирічна донька, має намір взяти шлюб із Річардом, своїм коханим, у перший день нового року. Проте, зустрівши біля церкви місцевого суддю, вони із Річардом вислуховують низку сентенцій, спрямованих проти бідних людей та уходять у розпачі.
В цей час Тобі отримує доручення, у ході виконання якого дізнається про намір судді направити до в'язниці чоловіка на ім'я Віл Ферн, який здатний виконати будь-яку роботу, але не отримуючи гідної платні, критикує владу за несправедливе ставлення до бідняків.
Повертаючись додому, він випадково знайомиться на вулиці із Ферном та його дев'ятирічною племінницею Лілієн, долею якої опікується Ферн. Тобі попереджає його про небезпеку візиту до судді та запрошує до своєї оселі.
Влаштувавши гостей, Тобі Век, почувши дзвін та сприйнявши його як запрошення, йде до дзвіниці. У дзвіниці він бачить казкових істот та дух дзвонів демонструє йому події майбутнього. Тобі Век дізнається про власну загибель, важку долю Мег, Річарда та їхньої дитини: хворий Річард помирає в орендованій квартирі, а Мег, залишившись із дитиною та не маючи ані житла, ані можливості знайти засоби для подальшого існування, намагається вдатися до самогубства.
Побачивши ці події, Тобі звертається до дзвонів, благаючи повернути йому доньку та прохаючи їй кращої долі.
В цей час він прокидається під новорічну мелодію дзвонів та виявляє, що знаходиться у себе вдома разом із Мег, Річардом та Лілієн.
Оскільки дзвони повідомили про Новий рік, відбувається весілля Мег та Річарда, а автор наприкінці твору зауважує на суворі реалії, закликаючи допомогати тим, хто цього потребує.
Критика, відгуки Після публікації, новела була добре сприйнята та охарактеризована як одна з видатних книг того часу.
Зважуючи на актуальність твору, видання Common Reader зазначає, що "...застереження історії, серед наших власних триваючих похмурих часів, звучить так само правдиво...".
Театральні постановки, екранізації Вперше повість була адаптована для сцени та гралася у різдвяному сезоні 1844-1845 років у лондонському театрі Адельфі.
Серед переліку її відомих адаптацій:
чорно-білий німий фільм режисера Томаса Бентлі, 1914; Театральна постановка Джудіт Робертс за сценарієм Девіда Вілліса, 2017; Радіоспектакль за постановкою Average Romp & Big Finish Productions, 2023.
Примітки