Ко́декс Ур-Намму (також Кодекс Шульгі) ― найдавніший з відомих нині зводів законів, що зберігся до нашого часу в порівняно цілісному вигляді; написаний шумерською мовою приблизно у XX столітті до нашої ери.

Загальна характеристика Документ був укладений у Межиріччі приблизно у 2100—2050 роках до н. е. за наказом засновника III династії Ура, царя Ур-Намму, або, за іншими версіями, його сина Шульгі, які прагнули консолідувати владу та створити централізовану державу. Текст кодексу, записаний шумерською мовою клинописом, дійшов до нас на пошкоджених глиняних табличках.

Перші фрагменти знайшла під час розкопок в Урі експедиція Британського музею та Пенсільванського університету під керівництвом Леонарда Вуллі у 1922―1934 роках. Нині ці артефакти, що містять статті 7―37, зберігаються у Британському музеї. Відомо щонайменше три копії кодексу різного ступеня збереженості; зокрема, перші десять статей вдалося реконструювати завдяки знахідкам у Ніппурі. Хоча існують згадки про більш ранні реформи (наприклад, закони Уруїнімгіни), саме Кодекс Ур-Намму вважається першою розвиненою писаною правовою системою, що замінила усне звичаєве право та довільні рішення старійшин уніфікованими державними нормами.

Ключовою особливістю цього зводу є його гуманність та орієнтація на відшкодування збитків. На відміну від пізніших законів Хаммурапі, які базувалися на принципі таліону («око за око»), Кодекс Ур-Намму впроваджував принцип реституції — грошової компенсації потерпілому. Філософія закону полягала не стільки у фізичній помсті, скільки у відновленні соціальної гармонії та балансу. Розмір штрафу визначався за принципом пропорційності: тяжчі тілесні ушкодження (наприклад, перелом кістки) каралися більшою сумою, ніж незначні травми. Така система мала на меті як компенсацію жертві, так і стримування від майбутніх правопорушень.

Структурно документ складається з прологу та переліку правових норм. У пролозі обґрунтовується божественне походження влади царя, його покликання встановити справедливість, захистити слабких (зокрема вдів та сиріт) і викорінити беззаконня. Самі закони сформульовані за казуїстичним принципом («якщо вчинено дію X — має настати наслідок Y»). Окрім кримінального права, кодекс регулював широке коло суспільних інститутів, включно зі стандартизацією мір і ваг, що було вкрай важливим для економічної стабільності регіону. Цей правовий пам'ятник став фундаментом для подальшого розвитку юриспруденції на Стародавньому Сході, засвідчивши перехід від архаїчного свавілля до впорядкованого державного судочинства.

Історія відкриття Перший відомий науці примірник кодексу (інвентарний номер Ni 3191) був ідентифікований та перекладений шумерологом Семюелем Крамером у 1952 році. Ця знахідка являла собою копію старовавилонського періоду, що складалася з двох знайдених у Ніппурі фрагментів, які нині зберігаються в Археологічному музеї Стамбула. Через поганий стан збереження артефакту на той час вдалося розшифрувати лише довгий пролог та п'ять законів.

Важливу роль у цьому відкритті відіграв випадок. Як зазначав сам Крамер, він міг би пропустити цей документ, якби не лист від Ф. Р. Крауса, який працював куратором у Стамбульському музеї. Саме Краус помітив, що два окремі уламки є частинами однієї таблички, з'єднав їх та заніс до каталогу ніппурської колекції.

Семюел Крамер описував цей момент у своїй книзі «Історія починається в Шумері»:

Подальші дослідження дозволили суттєво доповнити текст кодексу:

Фрагменти з Ура: У 1965 році перекладено два фрагменти (IM 85688 та 85689), знайдені під час розкопок в Урі. Вони зберігаються в Іракському національному музеї в Багдаді. Хоча ці таблички не містили прологу чи епілогу, вони дозволили відновити зміст близько 30 із 57 законів. Екземпляри із Сіппара: Пізніше виявлено ще два зразки тексту в місті Сіппар. Перший (Si 277), що зберігається в Стамбулі, містить пролог та рядки 125—179. Другий (BM 54722+), який перебуває в колекції Британського музею, містить перелік законів та частину завершальної формули.

Закони Серед законів, що збереглися, є такі:

Див. також

Клинописне право Кодекс Хаммурапі Список стародавніх правових кодексів Стародавні месопотамські одиниці виміру

Коментарі

Примітки

Література