Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМК Дніпромлин» (раніше Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів) — одне з найбільших зернопереробних підприємств в Україні. Розташоване в Центральному районі міста Дніпро, в історичній місцевості Фабрика. Історія У 1894 році підприємець М. Я. Фаст розпочав будівництво великого промислового млина у Катеринославі добовою потужністю в 3000 тонн. З цією метою Фаст продав свій млин у Петриківці та взяв кредити у Громадському банку Катеринослава. Власники інших млинів у місті були незадоволені появою конкурента тому розпускали чутки про банкрутство Фаста, про недоцільність зведення млина та про загрозу обвалу будівлі.
У 1897 році млин розпочав виробництво борошна.
У 1902 році М. Я. Фаст продав млин своїм конкурентам.
У серпні 1928 р. постановою Наркомторгу СРСР дозволено будівництво сортового млина потужністю 400 тонн на добу в Дніпропетровську.
У квітні 1929 р. почалася реконструкція мельзаводу № 1. Переважна більшість робіт здійснювалась вручну, основним знаряддям праці були лопата, ноші, тачка.
У серпні 1930 р. було прийнято на елеватор 26 вагонів зерна нового врожаю. Все технологічне обладнання, норії та шнеки були приєднані до аспіраційних мереж.
Наприкінці 1931 р. добова продуктивність млина на трисортному помелі становила вже 500 тонн на добу, що було на 200 тонн більше від запроєктованої.
У 1934 році робота млинів була ускладнена відсутністю складської ємності для складування зерна і готової продукції. На мельзаводі N° 2 було збудовано склад зерна на 1,5 тисячі тонн.
У 1937 р. обсяг виробленої продукції Дніпропетровського комбінату хлібопродуктів становив 290 тис. тонн, у 1938 р. — 323 тис. тонн, у 1939 р. — 365 тис. тонн.
У 1940-х роках комбінат стає найбільшим підприємством на Україні. Одеський технологічний інститут борошномельної промисловості при комбінаті відкриває центр підготовки й навчання студентів-практикантів.
Московський науково-дослідний інститут зерна організував на «Дніпропетровському комбінаті хлібопродуктів» дослідницьку лабораторію щодо вдосконалення технології переробки зерна як філія свого інституту.
Під час Другої світової війни будівля мілзаводу №3 згоріла повністю і відновленню не підлягала, будівля мілзаводу №2 не була зруйнована, технологічне та електрообладнання вимагали капітального ремонту. Будівля мілзаводу №1 так само залишилася цілою, але зерноочисне обладнання повністю знищено пожежею.
Наприкінці 1946 р. було завершено основні роботи з відновлення млинів та допоміжних цехів комбінату. Частину обладнання привезли з Німеччини за репараціями. Використовувалась кінна тяга.
У 1-му кварталі 1955 р. комбінату присуджено 1-е місце з врученням перехідного Червоного прапора Кіровського району та районного виконавчого комітету, із занесенням комбінату хлібопродуктів на районну дошку Пошани. У наступні роки зростала потужність мельзаводів.
У 1960 році було зведено новий елеватор ємністю 32 тис. тонн, на підприємстві були запроваджені нові технологічні схеми переробки зерна. Продукція поставлялася не лише в межах України, а й до інших республік СРСР - Росію, Казахстан, Туркменістан, в також у країни Африки та на Кубу.
У січні 1976 р. було здано в експлуатацію оновлений завод потужністю 150 тонн на добу макаронного помелу. Одночасно було збудовано склад готової продукції при мельцеху № 2 та котельню на території комбінату.
У травні 1978 р. на складі мілзаводу №1, № 2 було встановлено дві вантажні машини і почалася їх експлуатація. Продуктивність цих машин складала 1,8 тис. мішків на годину.
У 1989 р. було здійснено технічне переозброєння мельцеху № 1 та технічне переозброєння зерноочисного відділення, що було успішно виконано за рахунок власних коштів фінансування.
У 1994 р. було пущено в експлуатацію 2 автономні секції продуктивністю 250 тонн зерна на добу із системою опалення та кондиціювання повітря. Одночасно побудовано насосну станцію та компресорну станцію, склад для зберігання та відпуску продукції.
У травні 1996 р. було завершено будівництво чотириповерхового адміністративно-побутового комплексу, де розташовані виробничо-технологічна лабораторія та побутові приміщення.
У вересні 1997 р. до 100-річчя підприємства було відкрито музей комбінату.
З 2012 року на підприємстві впроваджена міжнародна система якості ХАСП, яка щорічно підтверджується міжнародним аудиторами та вдосконалюється згідно новим вимогам сертифікації. За цей проміжок часу підприємство кілька разів реконструювалося, проводилася модернізація, обновлялося технологічне й транспортне устаткування, змінювався асортимент випускаємої продукції. Всі технічні нововведення були спрямовані на випуск високоякісної продукції, якість якої підтверджена дипломами й нагородами.
До 2021 року була проведена зміна усього фасувального обладнання на повністю автоматичне, що дало змогу збільшити обсяги виробленої продукції та уникнути потрапляння сторонніх предметів до фасованої продукції.
Сучасність Станом на 2025 рік до складу підприємства входять: борошномельний цех № 1, борошномельний цех № 2, елеватори № 1,№2, цех готової продукції зі складом безтарного зберігання борошна та дільницями фасування, транспортна дільниця, електроцех, паросиловий цех, ремонтно-механічний цех, адміністративна побутова дільниця, тарна ділянка, ВОХР, виробничо-технологічна лабораторія, автотранспортна дільниця. Зі станцією Дніпро-Головний Дніпромлин з'єднує залізнична гілка.
Підприємство співробітничає з мережами супермаркетів, закладів міського харчування та компаніями що виробляють продукти харчування: «Сільпо», «АТБ-маркет», «Фуршет», VARUS, «Ашан-Україна», «Алікон-маркет», METRO Cash & Carry, «БІЛЛА-Україна», «Велмарт», «Амстор», RAINFORD, «Добра хата», «Хлібозавод Житниця», «Мівіна», «Наш Край», «Жменька», «Мега Маркет», «3 кірочки», «Флінт», «Ласунка», «Фришки», «Пузата Хата», «Картопляна Хата», пицерія «Челентано», «Токо Токо».
Дніпромлин виготовляє борошно пшеничне з сухою клітковиною; борошно пшеничне 1-2 гатунку; борошно обдирне житнє; крупи манні; висівки харчові пшеничні та житні; висівки кормові пшеничні та житні гранульовані.
Адміністрація підприємства приділяє велику увагу соціальним питанням. Працівники та ветерани підприємства кожен квартал отримують продукцію підприємства, одержують матеріальну допомогу на оздоровлення, надаються санаторно-курортні путівки, діти працівників оздоровлюються в таборах.
Примітки