Поміщицьке село — тип сільського поселення на українських землях у XVI—XIX століттях, що перебувало у власності поміщика (землевласника) і було складовою феодально-кріпосницької системи господарювання. Основну частину населення таких сіл становили кріпосні селяни, економічно та юридично залежні від власника маєтку.
Поміщицькі села були характерні для українських територій у складі Речі Посполитої та пізніше — Російської імперії. Найбільшого поширення вони набули у XVIII — першій половині XIX століття, коли система кріпацтва досягла свого апогею.
Основні риси поміщицького села:
земля перебувала у приватній власності поміщика; селяни відбували панщину або сплачували оброк; поміщик здійснював адміністративну й судову владу над селянами; господарство мало аграрний характер (зернові культури, тваринництво, ремесла); існувала чітка соціальна ієрархія.
Часто при поміщицькому селі функціонував панський маєток, економія, млин, винокурня або інші господарські об'єкти.
Кріпосні селяни були прикріплені до землі та не мали права вільного переходу, шлюбу чи зміни місця проживання без дозволу поміщика. Такий стан зберігався до скасування кріпацтва у 1861 році в Російській імперії.
Занепад системи
Після селянська реформа 1861 року|селянської реформи 1861 року поміщицькі села поступово втрачали свій специфічний статус. Частина земель залишилася у власності поміщиків, однак селяни формально стали особисто вільними. Остаточний демонтаж поміщицького землеволодіння відбувся внаслідок революційних подій початку XX століття.
Значення в історії України. Поміщицькі села відіграли важливу роль у формуванні соціальної структури українського суспільства, аграрних відносин та селянського руху. Вони стали осередками селянських повстань і важливим чинником соціально-економічних трансформацій.
Див. також Кріпацтво Панщина Селянська реформа 1861 року Феодалізм
Література Субтельний О. Україна: історія. — Київ: Либідь, 1991. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 8–9. — Київ, Львів, 1907—1928. Кульчицький С. В. Соціально-економічна історія України. — Київ: Генеза, 2003. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова). — Київ: Наукова думка, 2003—2013.