Георгій Анатолійович Гричук (9 вересня 1915, Феодосія — 19 серпня 1999, Київ) — український кінооператор. Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Життєпис Народився 9 вересня 1915 року у м. Феодосії в родині службовця.
В кіно працював з 1930 року учнем фабрики «Культурфільм», лаборантом студії «Мосфільм», оператором комбінованих зйомок і художником мультцеху Центральної студії кінохроніки. Водночас навчався на графічному факультеті Московського інституту образотворчих мистецтв. У 1944—1968 роках — головний художник і оператор комбінованих зйомок студії «Укркінохроніка», згодом — оператор комбінованих зйомок Київської кіностудії імені Олександра Довженка.
Помер 19 серпня 1999 року у Києві.
Фільмографія Працював по графічному оформленню кінокартин:
«Колискова» (реж. Д. Вертов); «Битва за нашу Радянську Україну» (реж. О. Довженко, Ю. Солнцева, Я. Авдієнко); кіножурналів: «Радянська Україна», «Молодь України», «Піонерія».
Брав участь у створенні стрічок:
1942 — «Розгром німецьких військ під Москвою»; 1943 — «Кавказ»; 1944 — «Всенародне свято»; 1946 — «Донбас», «Дніпрогес»; 1947 — «Україна відроджується»; 1948 — «Львів — радянський»; 1949 — «На ланах України»; 1950 — «Здобуток Жовтня»; 1954 — «Навіки разом»; 1955 — «З кіноапаратом по Кракову»; 1958 — «Україна на Брюссельській виставці»; 1960 — «Місто металургів»; 1965 — «Ми любимо небо»; 1966 — «Командарм Дибенко», «Кораблі не вмирають», «Влас Чубар»; 1967 — «Україна. Рік 1967», «400 біографій»; 1970 — «Хліб і сіль» (Г. Кохан); 1971 — «Інспектор карного розшуку» (реж. С. Цибульник), «Захар Беркут» (реж. Л. Осика), «Людина в прохідному дворі» (4 серії, т/ф, реж. М. Орлов); 1972 — «Сімнадцятий трансатлантичний» (реж. В. Довгань), «Веселі Жабокричі» (реж. В. Іванов); 1973 — «Ні пуху, ні пера» (реж. В. Іванов); 1974 — «Анна і Командор» (реж. Є. Хринюк), «Білий башлик» (реж. В. Савельєв); 1974—1977 — «Народжена революцією» (10 серій, т/ф; реж. Г. Кохан); 1975 — «Хвилі Чорного моря: Біліє парус одинокий» (5 серій, т/ф, реж. А. Войтецький, В. Криштофович, О. Гойда), «Канал» (реж. В. Бортко); 1976 — «Театр невідомого актора» (реж. М. Рашеєв); 1978 — «Женці» (реж. В. Денисенко); 1980 — «Від Бугу до Вісли» (реж. Т. Левчук).
Поставив науково-популярні фільми: «Автоматизація цукрового заводу»; «Широкозахватні жатки» та ін.
Нагороди Нагороджений медалями, значком «Відмінник кінематографії СРСР».
Література
Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк Гричук Георгій Анатолійович //