Катери́на Сергі́ївна Корніє́нко ( Мирноград, Донецька область, Україна) — українська військовослужбовиця, полковниця Збройних сил України, начальниця служби цивільно-військового співробітництва штабу Командування Сил логістики ЗСУ. Учасниця російсько-української війни, одна з представниць офіцерського корпусу ЗСУ, які займаються питаннями цивільно-військової взаємодії та гуманітарної безпеки. Членкиня координаційної ради Жіночого ветеранського руху.

Життєпис

Ранні роки Народилася в Димитровім (нині Мирноград). Невдовзі родина переїхала до міста Покровськ Донецької області, де батьки отримали житло від шахти. У 15-річному віці, після розлучення батьків, разом із матір'ю переїхала до Одеси. Повернулася на Донбас уже під час російсько-української війни.

Військова служба Службу в Збройних силах України розпочала 2000 року на посаді солдата. Військову кар'єру проходила в умовах обмежених можливостей для жінок у ЗСУ, що характерно для того періоду. Згодом закінчила школу прапорщиків. Проходила службу в різних підрозділах, зокрема у структурі Військової служби правопорядку.

Під час подій Революції гідності 2013—2014 років як військовослужбовиця не брала участі в акціях протесту відповідно до чинного законодавства. Подальший розвиток подій, зокрема загибель цивільних осіб, вплинув на переосмислення нею суспільно-політичної ситуації в Україні. Початком війни для Катерини Корнієнко стала окупація Криму Російською Федерацією у 2014 році. На той час вона проходила службу в Центрі інформаційно-психологічних операцій, де у службових аналітичних матеріалах Російська Федерація розглядалася як потенційний противник України. Перед початком активних бойових дій на сході України служила в Одесі на посаді начальниці групи обліку та аналізу кримінальних і адміністративних корупційних правопорушень відділу боротьби з корупцією Південного територіального управління Військової служби правопорядку.

У 2015 році Катерині Корнієнко вдалося домогтися участі у виїздах та патрулюваннях у зоні бойових дій. Вона виконувала службові завдання в районі міста Волноваха Донецької області, що стало одним із перших прикладів активнішого залучення жінок до безпосередньої служби в прифронтових районах. За роки служби пройшла шлях до офіцерського звання полковниці. У 2014—2015 роках працювала в умовах підвищеної напруги та складної безпекової ситуації. За її спостереженнями, місцеве населення в цей період перебувало у стані страху та невизначеності, звертаючись до українських військовиків по допомогу.

Повномасштабна війна Станом на початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну обіймала посаду начальниці служби цивільно-військового співробітництва штабу Командування Сил логістики Збройних сил України. У межах діяльності в системі CIMIC (civil-military co-operation), де до кола її службових обов'язків входить налагодження взаємодії між військовими підрозділами та цивільним населенням у районах дислокації Збройних сил України. Вона здійснює координацію співпраці з органами місцевої виконавчої влади з метою забезпечення стабільного функціонування цивільної інфраструктури в умовах воєнного стану. Також бере участь у взаємодії з волонтерськими, громадськими та міжнародними гуманітарними організаціями, сприяючи організації та розподілу гуманітарної допомоги. Окремим напрямом її діяльності є запобігання виникненню гуманітарних криз у районах бойових дій та в прифронтовій зоні шляхом координації дій військових і цивільних структур.

Погляди Під час публічних заходів і зустрічей із громадськістю Катерина Корнієнко висловлювала подяку волонтерському руху, наголошуючи на його ролі в забезпеченні Збройних сил України. Зазначала, що волонтери стали важливим елементом системи оборони держави, особливо в умовах війни. У своїх промовах наголошує на важливості особистої відповідальності незалежно від посади, звання чи статі, а також на потребі залучення кожного до підтримки обороноздатності країни. Також вона неодноразово наголошувала на складнощах, з якими стикалися жінки у війську в попередні роки, зокрема через стереотипи та інституційні обмеження. Зазначала, що після 2022 року процеси інтеграції жінок у ЗСУ істотно прискорилися. У своїх виступах визначає ключове завдання служби цивільно-військового співробітництва як недопущення гуманітарної катастрофи серед цивільного населення та забезпечення ефективної взаємодії між військовими і цивільними структурами.

Нагороди Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Відзнака Президента України «За оборону України» Відзнака Міністра оборони України «За зразкову службу»

Див. також Жінки в Збройних силах України Цивільно-військове співробітництво

Примітки

Джерела Бурлакова В. Підполковник ЗСУ Катерина Корнієнко: «Діти з непідконтрольної території ходять у школу на „нулі“, ховаючи вишиванку у портфелі між книжками». Цензор. Нет, 13 грудня 2021. Нас захищає вона: історія полковниці Катерини Корнієнко, яка присвятила ЗСУ 24 роки життя. Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, 2024. Прищепа Я. Жінка, яка 22 роки служить народу України. Катерина Корнієнко. Суспільне, 18 грудня 2022.